Із ким домовлятиметься Трамп?

20:36, 09.11.2016

А тепер серйозно.


Два з половиною роки практично втраченого для країни часу.


Вибудувана система відносин із союзниками в стилі: «але він наш сучий син». І розрахунок ще як мінімум на чотири роки тієї ж політики.


І раптом – повна втрата зовнішньополітичного активу, який стримував внутрішній і зовнішній тиск. Аж до окриків: «Не сміти!» або гучного шепоту: «Зараз не до виборів!».


Проблема нинішньої влади не в Трампові. Проблема – у відсутності будь-якої відповідальності. І не по відношенню до свого населення. Ця влада відзначилася кидками навіть великого американського бізнесу. Хтось думає, що американцям це сподобалося? Але ж розрахунок йшов на «наш сучий син» в системі протистояння з Путіним. Мовляв, не до заробітків за цих розкладів.


Я не заздрю ​​Петру Олексійовичу.Я не заздрю ​​його камарильї.Очевидно, що вони нині вишикуються в чергу з подарунками. Але, здається, з ними домовлятися ніхто не буде.


І у Трампа, і у республіканців знайдуться інші партнери в Україні. У найгіршому для країни випадку вони домовляться з Путіним.


Формула виписана давно: «Нічого особистого – тільки бізнес».

  • Руйнівна спіраль геронтократії

    Українську безпеку не гарантуватиме досить суперечливий , непослідовний , примхливий і зациклений на дружбі з Путіним Трамп. Який прагне статусу США як особистої династичної монархії. >>

  • Відповідальність

    Кожен день повномасштабної російсько-української війни насичений тисячами подій. >>

  • За маскою сили

    «Я не можу дозволити собі слабкість». «Мені не Ок почуватися залежною від чиєїсь милості». >>

  • Унікальне фото: полковник Болбочан і Василь Вишиваний на Запоріжжі у 1918 році

    Полковник Болбочан і Василь Вишиваний, він же Вільгельм Габсбург, переможна весна 1918 року. Запорізькі степи. Українська армія наступає і звільняє від московських більшовиків українські землі. Момент перемоги української зброї. >>

  • Конституційний контрнаступ

    Мілітарна ескалація на Близькому Сході, внаслідок якої ліквідовано іранського духовного лідера Хаменеі, але не призвело до падіння реакційного режиму ісламістів, зайве засвідчує: сильні світу цього остаточно стали надавати перевагу силовим методам для врегулювання двох й багатосторонніх суперечок. >>