А тепер серйозно.
Два з половиною роки практично втраченого для країни часу.
Вибудувана система відносин із союзниками в стилі: «але він наш сучий син». І розрахунок ще як мінімум на чотири роки тієї ж політики.
І раптом – повна втрата зовнішньополітичного активу, який стримував внутрішній і зовнішній тиск. Аж до окриків: «Не сміти!» або гучного шепоту: «Зараз не до виборів!».
Проблема нинішньої влади не в Трампові. Проблема – у відсутності будь-якої відповідальності. І не по відношенню до свого населення. Ця влада відзначилася кидками навіть великого американського бізнесу. Хтось думає, що американцям це сподобалося? Але ж розрахунок йшов на «наш сучий син» в системі протистояння з Путіним. Мовляв, не до заробітків за цих розкладів.
Я не заздрю Петру Олексійовичу.Я не заздрю його камарильї.Очевидно, що вони нині вишикуються в чергу з подарунками. Але, здається, з ними домовлятися ніхто не буде.
І у Трампа, і у республіканців знайдуться інші партнери в Україні. У найгіршому для країни випадку вони домовляться з Путіним.
Формула виписана давно: «Нічого особистого – тільки бізнес».