Після оголошення результатів виборів в Америці усі намагаються усвідомити, що відбулося, чому, що чекати? Ну, наскільки це взагалі можливо за ситуації, коли президентом США став бізнесмен, який не має досвіду і будь-якої політичної репутації, реноме, знань, навичок і тд.
Власне, найбільша проблема з Трампом не в тому, що він «якийсь не такий» (щодо політичних підходів), а в тому, що ніхто не знає взагалі який він? Ми не знаємо його світогляд (припускаємо, що просто немає), способи прийняття рішень в сфері безпеки і зовнішньої політики, людей, які формуватимуть його порядок денний і займатимуться реалізацією його зовнішньої політики.
Він, Дональд Трамп, поверне Америці велич. Так це звучало під час виборчої кампанії. Але «повернути Америці велич»– це така сама пустопорожня фраза, як і «обрання Трампа – це катастрофа».Як поверне велич? В чому катастрофа? В його ставленні до РФ? Але яке у нього ставлення до РФ?
«Я поважаю Путіна, як сильного політика і лідера, який примусив слухати себе», – це емоції, а не політика. Це ніяк не зменшує тертя в питаннях стратегічних ядерних озброєнь і не знімає непорозумінь в Сирії. Це навіть не означає скасування санкцій проти РФ, тим більше, що частково вони запроваджені Конгресом, а не президентом США.
Зрозуміло одне – бажання і ресурси США допомагати на міжнародній арені іншим зменшуються. Фокус уваги переноситься на Китай, Тихооеканський регіон і Близький Схід (який в американській практиці включає в себе все аж по Афганістан).
Політичні, фінансові, безпекові ресурси США потрібні для виживання України. А ось боротьба за доступ до них ставатиме більш конкурентною. Чим ми переконаємо президента і новий істеблішмент США, що допомагати потрібно саме нам – ось де проблема і справжнє питання?
Але правда і те, що це питання в не менш гострій формі виникло б навіть за умови, якбипрезидентом США вперше була б обрана жінка.
Ну, і на останок. Є у нас такий собі комплекс, що народ у нас тупуватий, що обираємо когопопало, включно з двічі судимими аферистами без ідеології та інших брехунів.
Тепер знаємо, що принаймні нічим в цьому плані не гірші за інших.
Отримавши команду про вихід комкора на вулицю, Парфенюк наблизився зі спини до нього та до його охоронця, навів пістолет на них і натиснув на гачок. Але пострілу не відбулось, оскільки... через хвилювання нападник не дослав патрон в патронник! >>
Є підстави оцінювати злочин комбрига С. Лучанова і його підлеглих як такий , що сприяє підриву єдності тилу і фронту та створює передумови для можливого бунту в ЗСУ на кшталт " маршу справедливості " вагнерівців Пригожина на Москву 23-24 червня 2023 року . >>
Шановна редакціє!
До вас звертається по допомогу Вікторія Захарова з міста Балаклія Харківської області. Мені 20 років. >>
В історії радянського спецназу був лише один офіцер ГРУ, який за війну в Афганістані отримав звання Героя Радянського Союзу за життя — і ним був українець. >>
У перебігу, подекуди, напружених відносин між Варшавою і Києвом, українська сторона, із невідомих причин, належно не відреагувала на заяву президента Польщі Кароля Навроцького про те, що у нього "кожен день відбувається духовний зв'язок із Пілсудським". >>
Ми, українці, зокрема і влада, не ставили за мету акцентувати чи формувати польській нації, хто має бути вашим національним героєм. Це — ваша історія і ваш вибір! Очевидно, і українці не потребують аналогічних послуг. Це наше суверенне право — визначати, хто є наші національні герої. >>