Ветеранські і волонтерські організації все сильніше відходять від своїх цілей. Хтось в земельні теми вліз, хтось неправдним лобізмом зайнявся, а хтось і відкрито рейдерством промишляє.
Згадую обличчя організацій роки так півтора тому. Все було інакше – віра у здатність змінити все, віра у власні сили зломати систему і досягнути результату – захисту побратимів.
Але зараз за спиною вже знання. Вони похитнули віру. Багато втратили надію. Для багатьох настала і кризажанру: Що далі робити?
А тут комерси повилазили: «Що хлопці, фінансування немає? Держава ані землі, ані житла не дає? Люди перестали на безпілотники зкидатись? Так не проблема! У вас є (пільги, люди, і багато іншого) а ми знаємо, як на цьому заробити. І організація фінансування матиме, і хлопцям допоможете і навіть собі».
Багато і погодились. А що робити? Реально: система стара, не працює, а змінити її не знають як. Фінансування теж немає. Хтось грант вибив? Пощастило! Але щастить одиницям.
А головне– і у чиновників пішла нова фішка: Вас, ветеранських організацій, багато. Це така форма відмазки, що ти начебто втратив право заявляти їм якусь ініціативу, бо є лише одним із... .
Раніше вони від нас хоч законопроекти брали, а зараз, якщо і беруть, то виключно ветеранської тематики. А осьсудова і правоохорона реформа, податки, корупція – тут вам зась, це не ваша тема, ви же навіть за назвою хто? Правильно, організація ветеранів АТО, так ось і займатесь тільки ветеранами. Такі репліки чули майже всі.
Та, прокручуючи в голові ці картинки, я раптом усвідомив, що ветеранські організації просто «лотерейного квитка не купили». Якось Учайкін розповідав, що був дуже короткий період, коли Рада могла проголосувати закон про зброю, але у них тоді самого проекту закону не було.
Приблизно в такій ситуації зараз і ветеранські організації. Вони готові змінювати країну. Але зміна передбачає – щось на щось. Так ось: на ЩО змінювати? І цього проекту у нас немає! Ніколи навіть не думали над цим.
Ось і крутиться в голові ідея створення структури, навіть без слів «ветеран» і «АТО» в назві. Структуру, яка стала б майданчиком, де ветеранські і волонтерські організації змогли б формувати і впроваджувати ініціативи реформ. Не пов'язаних з ветеранською тематикою, а загальних.
Мені здається, що роль такого центру була би врази важливішою, бо спрямована на досягнення більшого результату – зміни системи держави законим шляхом.
І правила для центру ввести: тут немає добрих і поганих, тих, хто багато і мало воював, заляпаних і чистих – тут є тільки ваші ідеї ій ініціативи, знання і досвід, які обговорюватимуться і спільними зусиллями будуть направлятись на досягнення спільної мети.
Оце сиджу і думаю: вийде, чи ні?
Є підстави оцінювати злочин комбрига С. Лучанова і його підлеглих як такий , що сприяє підриву єдності тилу і фронту та створює передумови для можливого бунту в ЗСУ на кшталт " маршу справедливості " вагнерівців Пригожина на Москву 23-24 червня 2023 року . >>
Шановна редакціє!
До вас звертається по допомогу Вікторія Захарова з міста Балаклія Харківської області. Мені 20 років. >>
В історії радянського спецназу був лише один офіцер ГРУ, який за війну в Афганістані отримав звання Героя Радянського Союзу за життя — і ним був українець. >>
У перебігу, подекуди, напружених відносин між Варшавою і Києвом, українська сторона, із невідомих причин, належно не відреагувала на заяву президента Польщі Кароля Навроцького про те, що у нього "кожен день відбувається духовний зв'язок із Пілсудським". >>
Ми, українці, зокрема і влада, не ставили за мету акцентувати чи формувати польській нації, хто має бути вашим національним героєм. Це — ваша історія і ваш вибір! Очевидно, і українці не потребують аналогічних послуг. Це наше суверенне право — визначати, хто є наші національні герої. >>
Замість того, щоб підвищувати цінність військової служби загалом, створювати стимули для професійного розвитку, підготовки кадрів, набуття нових спеціальностей та довгострокової кар'єри у війську, нам знову пропонують перерозподілити доплати між різними категоріями військовослужбовців. >>