Дивлюсь на мешканців свого будинку на 96 квартир і розумію одну невтішну річ.
В Україні є певний відсоток пасіонаріїв - тих, що гинуть на Майдані та йдуть добровольцями на війну, але їй катастрофічно бракує жирного такого прошарку добропорядних міщан. Таких собі бюргерів, містян зі стажем, вихованих у певних традиціях.
Вони не підуть помирати за ідею, але навчать своїх дітей і дітей своїх дітей повазі до праці, до майна і до чужого простору, повазі до оточуючих. Вони не стануть викопувати вночі кущі бузку, щоб пересадити їх на дачі, не стануть мочитисяв ліфті, підпалювати його кнопки, блокувати вихід з під'їзду позашляховиком (у 200 метрах є парковка), не вмикатимуть зрання перфоратор, не відвертатимуть мармизи від тих, з ким прожили під одним дахом понад 30 років.
А якщо постане проблема, яка вимагає спільного рішення, зберуться для її розв'язання (а не сміятимуться в кулак з лохів, що здають кошти на ремонт «за себе і того парня», точніше, за цілих трьох здорових і працездатних «парней», бо відсоток тих, хто ворушиться, зазвичай не перевищує 25).
Умоєму будинку єдиний метод впливу на управдома (чи то пак на голову правління нашого кооперативу) полягає у тому, щоб підпалити їй балкон. Переобрати? – ні, не чули. Спроба зібратися разом обертається на потік нецензурщини, на істерику управдомихи і її категоричну відмову займатися у подальшому справами будинку. Відтак будинок зависає у повітрі – в очікуванні, мабуть, того моменту, коли, згідно із новим законодавством, управляючого менеджера спустять згори, якщо мешканці не спроможні його обрати самотужки.
Україна має значно більше спільних рис з Росією, ніж ми готові це визнати. І одна з таких рис – панування агресивного, тупого, здеградованого бидла, пролетаріату у п'ятому поколінні.
Із таким багажем наші перспективи кепські. А щодо середнього класу, мотивованого не гадити там, де ти живеш, то він у нас, як відомо, відсутній.
Є підстави оцінювати злочин комбрига С. Лучанова і його підлеглих як такий , що сприяє підриву єдності тилу і фронту та створює передумови для можливого бунту в ЗСУ на кшталт " маршу справедливості " вагнерівців Пригожина на Москву 23-24 червня 2023 року . >>
Шановна редакціє!
До вас звертається по допомогу Вікторія Захарова з міста Балаклія Харківської області. Мені 20 років. >>
В історії радянського спецназу був лише один офіцер ГРУ, який за війну в Афганістані отримав звання Героя Радянського Союзу за життя — і ним був українець. >>
У перебігу, подекуди, напружених відносин між Варшавою і Києвом, українська сторона, із невідомих причин, належно не відреагувала на заяву президента Польщі Кароля Навроцького про те, що у нього "кожен день відбувається духовний зв'язок із Пілсудським". >>
Ми, українці, зокрема і влада, не ставили за мету акцентувати чи формувати польській нації, хто має бути вашим національним героєм. Це — ваша історія і ваш вибір! Очевидно, і українці не потребують аналогічних послуг. Це наше суверенне право — визначати, хто є наші національні герої. >>
Замість того, щоб підвищувати цінність військової служби загалом, створювати стимули для професійного розвитку, підготовки кадрів, набуття нових спеціальностей та довгострокової кар'єри у війську, нам знову пропонують перерозподілити доплати між різними категоріями військовослужбовців. >>