Туреччина не Росія або Про політичну культуру РФ.

У Туреччині розстріляли частину військових-заколотників.

Але розстріляли – внесли зміни до Конституції, провели суди, оголосили вироки, привели їх у виконання.

Так, диктатура! Так, відхід від демократичного стандарту.

Але дивімось паралельну реальність.

Росія, приблизно півроку тому – біля п'яти генералів і високопосадовців їх збройних сил померли від «невідомих хвороб». Така собі, епідемія інфарктів в одному відомстві. Епідемія, без суду, без закону, тихо, підло, поза правомі готовністю політиків чесно визнати свої наміри.

Пам'ятаєте історію 30-х?! Гітлер знищує євреїв і каже: «Я знищую євреїв!». Сталін знищує українців і каже: «Голоду немає!». Гітлер захоплює Польщу і каже: «Я окуповую Польщу!». Сталін окуповує Польщу і каже: «Ми рятуємо українців і білорусів від окупації Німеччиною».

Лицемірство, брехня, дрібна підлість і боягузливість у визнанні власної нікчемності – вічні супутники політичної культури РФ. І вони ніколи не діятимуть інакше. Не визнають своєї сутності, а кожний приклад своєї безмежної жорстокості і дикунства будуть намагатись приховати, щоб знову заявити про свою «скрєпну» виключність у пошуку миру.

Будуть робити теракти, будуть підбурювати зовнішні бунти, будуть знищувати людей і на все кричати, що їх там немає, то не вони.

Ми воюємо проти 150 млн. моральних дегенератів. А лякливий дебіл небезпечний і непередбачуваний.

Тож не розслабляємось.