Поминання предків: давнє й сьогодення
Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>
Кір Стармер і Джо Байден на саміті НАТО у Вашингтоні. (facebook.com/POTUS)
На жаль, вашингтонський саміт НАТО не став історичним. Хоч міг. Не вистачило політичної волі лідерів, які обмежилися черговим повторюванням фрази про «незворотність членства України в НАТО», замість одного простого і конкретного, й єдино правильного слова в підсумковій декларації - запрошення, invitation…
Про незворотність членства України в НАТО ми чуємо з 2008 року, з провального бухарестського саміту, коли Франція і Німеччина заблокували Києву і Тбілісі ПДЧ. Наслідки були катастрофічні - росія сприйняла це як слабкість Альянсу і за кілька місяців напала на Грузію, а потім - анексувала Крим і вкрала інші українські території.
Очевидно, в НАТО є питання до України, попри нашу найкращу в світі Армію, яка мотивовано і професійно дає відсіч ворогу, ми маємо відповідати стандартам Альянсу в усіх сферах. А в нас є проблеми з демократією, ми не реформували СБУ, яке займається політикою, замість викривати ворогів, в нас влада очолила корупцію, замість її побороти.
Але український народ сьогодні кровʼю сплачує нашу відданість принципам ЄС і НАТО і це велика помилка - не запросити Україну в НАТО, не включити це до підсумкової декларації.
Прикро, що цього разу США, які в 2008 році грали лідерську роль щодо надання ПДЧ, навпаки, утрималися щодо чітких формулювань запрошення. Шкода, що росія, якої немає за столом НАТО, продовжує впливати на рішення Альянсу. Лідери НАТО бояться ескалаціі з рф, хоч яких ще наслідків можна боятися після вбивства сотень тисяч українців, цивільних і військових? Росія розуміє тільки мову сили, й шкода, коли ця аксіома не стала незворотною для Альянсу.
Дякуємо тим країнам, зокрема партнерам з Балтії і Польщі, які закликали на наступному саміті запросити Україну. Він відбудеться за рік в Нідерландах.
Очевидно, українська влада також розпорошила увагу партнерів, зосередившись на ритуальних безпекових угодах з цивілізованими країнами, які на нас не нападають. Ці угоди не дають жодних гарантій безпеки, тому, звичайно, дякуємо всім країнам, що їх підписали, але вони ніяк не впливають на закінчення війни….
Єдиною гарантією неможливості майбутніх нападів з боку рф, єдиною безпековою парасолькою для України є членство в НАТО й на цьому треба було зосередившись, системно працюючи і тиснучи на партнерів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: НАТО нарощує співпрацю з Україною – Столтенберг
Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>
У Києві, у Національній філармонії України, відбувся щемкий концерт «Польовий і Польова» із проєкту «Звільнена музика», спрямованого на деколонізацію українського музичного простору та повернення імен і творів, які в радянські часи цілеспрямовано витісняли. >>
На цьому місці мав би стояти пам'ятник. Це може бути пам'ятник воїну-захиснику. І я точно знаю, що актуальність цього пам'ятника була б ще багато років на вищому рівні. >>
Фактично Путін намагається продовжити місію одного зі своїх натхненників — Сталіна. Той також чітко усвідомлював, що існування українців як нації є загрозою для імперії. >>
Українську безпеку не гарантуватиме досить суперечливий , непослідовний , примхливий і зациклений на дружбі з Путіним Трамп. Який прагне статусу США як особистої династичної монархії. >>
Кожен день повномасштабної російсько-української війни насичений тисячами подій. >>