Кожен із нас – президент: мобілізація та фортифікації

Кожен із нас - президент, сказав Володимир Олександрович на початку своєї політичної кар'єри. Тому, як президент, спробую дати свої відповіді на деякі запитання, які ставилися Зеленському, і які стоять перед країною.

Частина перша. Мобілізація

Генштаб просить мобілізувати 450-500 тисяч осіб. Президент думає. Тому що дорого - близько 500 млрд грн. Тому що президент пов'язує це питання з відпустками, ротаціями і демобілізацією.

Моя відповідь: така мобілізація необхідна. Її треба було проводити ще півроку тому. На фронті гостро не вистачає бійців. У нас великі втрати. Противник має чисельну перевагу. Ті, хто воює, робить це вже щосили, без відпочинку, і якщо не буде свіжих підготовлених поповнень, ворог може прорвати фронт, і тоді президенту вже не доведеться ухвалювати непопулярних рішень.

Якщо ворог прорве фронт, він може захопити нові території, взяти десятки тисяч полонених і знову опинитися під Києвом. Тоді виборів точно не буде.

Мобілізація необхідна, але вона має бути прозорою і розумною.

Повістки мають приходити до всіх, навіть до дітей чиновників, політиків, великих бізнесменів.

Необхідно знижувати мобілізаційний вік, і не тільки до 25, а до 20 років. У нас сьогодні армія людей похилого віку, в середньому далеко за 45 років, це абсурд, коли інсультники та інфарктники намагаються воювати, а молоді та здорові сидять у тилу.

Завжди і скрізь, у всіх війнах, у діючу армію брали молодь, насамперед від 18 до 25 років, потім - до 35 років, а старших за 45 років - або не брали в армію взагалі, або з них формували народне ополчення. У нас усе з точністю навпаки. Така армія воює погано.

Мобілізація має бути розумною - не можна гребти всіх підряд, кого зумів зловити військкомат. Люди, зайняті на критично важливих виробництвах, зайняті виробництвом зброї та військової техніки, повинні мати залізну, стовідсоткову бронь. Люди, які мають здібності до управління дронами, повинні ставати операторами. Механіки - займатися технікою, програмісти - програмуванням, тощо.

Можна і треба мобілізувати в армію жінок без дітей. І не тільки лікарів, психологів, бухгалтерів і комірників. Із жінок можна формувати окремі жіночі підрозділи (якщо так їм буде комфортніше) для охорони військових об'єктів у тилу, оборони узбережжя, для протиповітряної оборони (ті ж мисливці за "шахедами" можуть бути жінками), для прикриття держкордону на півночі країни. Таким чином можна вивільнити до 150 тисяч чоловіків для інших напрямків.

Ціна мобілізації - це не тільки питання грошей. У нас - по суті - немає вибору. Звичайно, якщо просто порахувати вартість обмундирування, спорядження, утримання - вийде астрономічна сума. Але на кону саме існування України, тому необхідно ухвалювати рішення про мобілізацію, і шукати гроші. У тому числі шляхом скорочення державних видатків за іншими статтями бюджету.

Якщо не буде мобілізації - не буде демобілізації. Після мобілізації в армію молоді, потрібно демобілізувати тих (охочих), кому більше 50 років (хоча б), а краще - старше 45 років. Ці люди, від яких мало користі на війні, повернуться в економіку країни трудовим ресурсом, і внаслідок їхньої праці бюджет отримає додаткові кошти, які частково покриють витрати на мобілізацію.

Частина друга. Фортифікації

Президента запитали про фортифікації - чому стали будувати укріплення тільки зараз?.. - Верховний головнокомандувач перевів стрілку на обласні адміністрації, які, як він мабуть вважає, мають займатися цим, і похвалив Харківський регіон.

Моя відповідь: наш противник задіює інженерно-будівельні військові частини та приватні компанії, які будують довготривалі, зі сталі та бетону лінії укріплення. Вони роблять це централізовано, за планом безпосереднього командира. Їм не будують "обласні адміністрації" коли зможуть (або захочуть) - вони будують за наказом, щойно захоплюють черговий шматок нашої землі.

Нам потрібно (десять років уже потрібно) створити єдину військово-будівельну організацію за зразком "Організації Тодта", яка б будувала укріплення, мости, дороги для Вермахту в роки Другої світової війни. Якщо комусь не подобається цей приклад з історії, вивчіть американський, британський, японський досвід. Хто старший - може згадати будівельні загони (стройбати) Радянської армії.

Не треба винаходити велосипед і давати можливість красти обласним адміністраціям. Треба мобілізувати будівельників, які по п'ять разів поспіль перекладають плитку й асфальт на дорогах у глибокому тилу.

Я (як президент, адже всі ми президенти) усвідомлюю, що наявність довготривалих укріплень із залізобетону дає стійкість нашій обороні, знижує рівень втрат, дає нам шанси на перемогу. Тому я (як президент) зроблю все, що зможу (а я зможу відправити своїх друзів - господарів великих будівельних компаній на війну), щоб домогтися перемоги.

Хай живе у віках велике будівництво!

ЗАКІНЧЕННЯ читайте за посиланням

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Закон про мобілізацію ще на стадії розробки - Роман Костенко