Сергій Параджанов реабілітований через пів століття після судилища за «український націоналізм»

Національна комісія з реабілітації реабілітувала українського режисера та сценариста, родоначальника напрямку «українське поетичне кіно» Сергія Йосиповича Параджанова на своєму останньому засіданні в грудні 2023 року.

Реабілітація митця, якого радянська влада звинуватила в «українському націоналізмі та гомосексуалізмі» та засудила у 1973 році до 5 років таборів суворого режиму, відбулась через 50 років з подачі Українського інституту національної пам’яті.

Як інформує Україна молода, про це повідомляє УІНП в день 100-річного ювілею Параджанова, 9 січня.

У рішенні Нацкомісії йдеться, що після детального аналізу кримінальної справи режисера та інших архівних документів було виявлено наявність політичного мотиву переслідування та засудження Сергія Параджанова.

«Маємо дійсно історичну новину - Сергія Параджанова реабілітовано! Пів століття пройшло з часу судилища над ним, але тепер і в юридичному плані справедливість торжествує. Приємно писати про це у столітній ювілей з дня народження ключового автора українського поетичного кіно», - написав голова УІНП Антон Дробович.

За його словами, на підтримку розгляду справи виступали Офіс Президента України та українські правозахисники, зокрема Українська Гельсінська спілка з прав людини - УГСПЛ.

Тоді як історики з Державного архіву Київської області в короткі строки надали на розгляд сканкопії архівно-кримінальної справи.

Історик висловив вдячність членам Національної комісії з реабілітації: «Завдяки їм історична правда перемагає забуття і репресії, а також зʼявляєтьсянадія, щозгодомбудутьрозглянутійіншіскладнітарезонанснісправи українських дисидентів, яких судили в СРСР як за політичними, так і за сфабрикованими загальнокримінальними статтями».

ДОВІДКА «УМ»

1964 року Параджанов презентував картину «Тіні забутих предків», яку зняв за мотивами твору Михайла Коцюбинського. Цей фільм приніс Параджанову міжнародне визнання. Зокрема, 39 міжнародних нагород, 28 призів на різноманітних кінофестивалях (із них 24 – гран-прі).

Під час прем’єри фільму, яка відбулася 4 вересня 1964 року у київському кінотеатрі «Україна» сталася акція протесту. Творча інтелігенція публічно засудила політичні репресії, які відбувалися в Україні.

У червні 1966 року з’явилася Постанова ЦК КПУ «Про серйозні недоліки в організації виробництва кінофільмів на Київській кіностудії ім. Довженка». Зокрема, критика стосувалася стрічок «Криниця для спраглих» (автор сценарію Іван Драч, режисер Юрій Іллєнко), «Звірте свої годинники» (Ліна Костенко, Юрій Ілляшенко), сценарій фільму «Київські фрески» (Сергій Параджанов).

1973 року радянська влада звинуватила Сергія Параджанова в «українському націоналізмі та гомосексуалізмі» та засудила на 5 років таборів суворого режиму.

«Дивна річ: знівечивши життя й кар’єру Параджанова-режисера, тюрма виплекала Параджанова-художника,  –  пишуть Дарина Венглінська та Марія Скоблікова. –  Не маючи змоги довгий час проявляти себе у кінематографі, він зосередився на створенні колажів, що сприймалися його уявою як застиглі кадри кінострічки. За роки тюремного ув’язнення він зробив близько 800 робіт». Крім колажів він створив цілу колекцію ляльок, шикарно оздоблених дамських капелюшків.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Київські фрески Сергія Параджанова: Музей Ханенків та Довженко-Центр відзначають 100-річчя режисера