«Чи був Голодомор геноцидом?»: МЗС відкликало патронат над Німецько-українською комісією істориків

Міністерство закордонних справ України відкликає патронат над «Німецько-українською комісією істориків» (DUHK).

Як інформує УМ, про це повідомило посольство України в Німеччині.

У посольстві нагадали, що установче засідання комісії відбулося 27 лютого 2015 року в Мюнхені.

«Доводиться з гіркотою констатувати, що за п’ять років «роботи» «комісією» так і не було підготовлено і не було видано жодної публікації щодо спільних сторінок історії для ознайомлення широкої німецької громадськості. Відтак, «комісія» остаточно втратила рештки довіри української сторони. Більше того, протягом останнього року не посилилося враження, що в існуючому форматі діяльність комісії відповідає національним інтересам України. Саме це й стало останньою краплею терпіння і спричинило відкликання патронату МЗС України», – йдеться в повідомленні.

У посольстві наголосили, що з точки зору офіційного Києва DUHK «представляє собою до сьогодні ніщо інше, як суто німецьку наукову асоціацію істориків, яка була ініційована Товариством історикинь та істориків Німеччини у вересні 2014 р. та організаційно оформлена як окремий комітет цього Товариства (VHD)... До її роботи німецькою стороною були нею ж адресно запрошені вибрані українські історики... На пропозицію колишнього Федерального міністра закордонних справ Ф.-В.Штайнмайєра від 29 березня 2016 р. тодішніми главами МЗС Німеччини та України цю «комісію» було взято під їх патронат».

«Наявна постановка питання містить сумнів, або принаймні рівнозначну можливість заперечення геноцидної природи Голодомору, не кажучи вже про те, що її можна сприйняти як таку, що містить претензію дати остаточну відповідь на поставлене запитання за результатами одного заходу»


У посольстві додали, що «великі сподівання», які покладалися українською стороною на згадану комісію у контексті реального поширення у Німеччині знань про історію України, себе не виправдали.

«Ця «комісія» свідомо самоусунулася із публічного громадського дискурсу у ФРН щодо найбільш резонансних сторінок спільної історії. Це особливо проявилося під час пленарного обговорення у травні 2017 року в Бундестагу основоположного питання утвердження історичної відповідальності Німеччини перед Україною за злочини нацизму, яке «комісія» проігнорувала. Черговим лакмусовим папірцем такої дивної позиції стала пряма відмова «комісії» від участі у дискусіях щодо визнання Бундестагом Голодомору 1932-33 рр. геноцидом українського народу на основі відповідної народної петиції, попри відповідні звернення до «комісії» з боку депутатів німецького парламенту. Лише під шаленим тиском громадськості «комісія» була зрештою фактично примушена організувати єдиний захід на цю тему, а саме вебінар 24 вересня 2020 року», – йдеться в повідомленні.

Водночас українська сторона ініціювала перед офіційним Берліном створення – «на виключно паритетних засадах» – повноцінної Міжурядової українсько-німецької комісії з історичних питань для системного й об’єктивного дослідження спільних сторінок історії, додали у посольстві.

А щодо згаданої DUHK, то у диппредставництві зауважили, що українська сторона, хоча й дистанціюється від цієї інституції, «втім бажає їй всіляких успіхів».

Раніше Український інститут національної пам’яті висловив застереження щодо назви дискусії «Чи був Голодомор геноцидом?», організованої 24 вересня Німецько-українською комісією істориків: "Назва дискусії Німецько-української комісії істориків щодо Голодомору – «Чи був Голодомор геноцидом?» – обрана без належного врахування чутливості теми для мільйонів українців і може образити почуття людей, чиї родичі загинули під час Голодомору".

Як повідомляла УМ, назва заходу обурила також істориків Музею Геноциду.