Український національний пантеон розмістять у «Києво-Печерській лаврі»
Для Українського національного пантеону Кабінет міністрів визначив місце – його планують побудувати на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» в Києві. >>
Близько чверті українців в усіх регіонах ставляться до цього питання байдуже.
Серед українців 32% опитаних схвалюють заборону комуністичної символіки та перейменування населених пунктів і вулиць у межах декомунізації. Негативно до цього ставляться 34% опитаних українців.
Більше позитивних оцінок декомунізації дають жителі Західної України. Менше декомунізацію схвалюють люди віком понад 60 років. Про це свідчать результати соцопитування, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 17 по 22 квітня.
У західних областях позитивно ставляться до декомунізації 45% опитаних, у центральних – 33%, у південних – 22%, у східних – 24%.
Примітно, що близько чверті українців в усіх регіонах ставляться до цього питання байдуже.
Менше позитивних ставлень до заборони комуністичної символіки спостерігається у вікових категоріях, яким за 60 років. Серед молодших груп респондентів (до 40 років) більше тих, кого не цікавить питання заборони комуністичних символів.
Водночас, понад 30% українців схвалюють перейменування населених пунктів та вулиць, названих на честь комуністичних діячів; 44% українців ставляться до цього негативно, близько 20% – байдуже.
Позитивне ставлення переважає тільки у західному регіоні – 44% "за" і 30% "проти".
На Сході та Півдні близько половини громадян ставляться до перейменування негативно.
"Тенденції вікового розподілу схожі зі ставленням до заборони комуністичних символів: більше негативних ставлень до перейменування топонімів бачимо у старших людей (47% для вікової категорії 60 – 69 років та 56% для людей, старших за 70 років), натомість серед молоді відносно більше байдужих", - зазначають соціологи.
У результатах опитування також мовиться, що історична пам’ять корелює з тим, як громадяни уявляють майбутнє України. Так, наприклад, серед тих, хто погоджується із забороною комуністичних символів, 68% підтримують євроінтеграцію України.
Натомість серед тих, хто не погоджується із забороною комуністичних символів, суттєво більше прихильників союзу з Росією чи неприєднання до жодного з союзів.
Для Українського національного пантеону Кабінет міністрів визначив місце – його планують побудувати на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» в Києві. >>
За результатами дослідження, проведеного цим генеалогічним товариством, в Україні зникають прізвища, які століттями ідентифікували цілі роди. >>
У Тернопільській області в колишньому селі Пужники (нині село Садове Чортківського району) розпочали новий етап польсько-українських пошукових робіт. Дослідники шукатимуть останки мешканців села, що загинули у лютому 1945 року. >>
14 червня виповнилося 135 років від дня народження Євгена Коновальця – полковника Армії Української Народної Республіки, командира Корпусу Січових стрільців, засновника Української Військової Організації та першого голови Організації Українських Націоналістів. >>
Масштабний виставковий проєкт «Шлях Героїв. Пам’яті Симона Петлюри», що представляє унікальні артефакти доби Української Народної Республіки урочисто відкрився в Національному музеї історії України (НМІУ). >>
Презентація книги «А це наш Петлюра. Спомини про Голову Директорії та Головного Отамана військ УНР» відомого історика, упорядника Володимира Сергійчука відбулася у Національному музеї літератури України. >>