Володимир Путін не перевіряв джерела для своєї статті.
Російський історик Ігор Петров заявляє, що президент Росії Володимир Путін використав несправжню цитату Адольфа Гітлера у своїй статті «75 років Великої Перемоги: спільна відповідальність перед історією і майбутнім», оприлюднену на сайті Кремля.
Путін, або той, хто готував йому цю статтю, ще й міг послуговуватися літературою, яка визнана в Росії екстремістською.
Як інформує «Україна молода», про це історик Петров написав у соцмережах.
Зокрема, дослівно в статті Путіна написано: «Гітлер прямо заявляв: «Наша політика щодо народів, що населяють широкі простори Росії, повинна полягати в тому, щоб заохочувати будь-яку форму незгоди і розколу».
Тоді як за словами дослідника архівів Ігоря Петрова, ця цитата насправді не належить лідеру нацистської Німеччини.
Історик зазначив, що хоча Путін не навів у своїй статті джерело цієї цитати, його можна відстежити за іншими публікаціями, де вона використовувалася — це книга Генрі Пікера «Застільні розмови Гітлера», яка визнана в Росії екстремістською.
Пан Петров також зазначив, що аналіз книги Пікера, опублікований у 2019 році, показав, що в ній передаються не автентичні слова Гітлера, а відредаговані заднім числом спогади інших людей.
Зазначимо, що Путін до Дня перемоги оприлюднив статтю, у якій серед іншого, він виправдовує дії Сталіна і пакт Молотова-Ріббентропа, звинувачує європейські країни в боягузтві і спробі залишити Радянський Союз один на один з Німеччиною.
Як повідомляла «УМ», близько вісімдесяти ветеранів Другої світової війни були ізольовані на курорті за два тижні до Параду Перемоги, який має відбутися у Москві 24 червня.
Причина: загроза інфікування коронавірусом, адже ізолювали саме тих ветеранів, яких обрали для спільної участі в параді разом із президентом Росії Володимиром Путіним.
У насиченому політико-драматичному сьогоденні напрошуються на згадку події минулих часів, хоча й вони не мають всеукраїнського масштабного розголосу на тлі оскаженілої москальської агресії, і все ж про них теж треба не тільки пам’ятати, а й оприлюднювати суспільному загалові. >>
У 1928 році Андрія Мельника звільнили з «Бриґіток» — львівської тюрми, де він перебував чотири роки за приналежність до Української військової організації (УВО). >>
Статус ботанічної пам’ятки природи надали дубу Славню, що росте в місті Богуслав на Київщині. >>
Гуляйполе — серце коле... Відлуння раннього дитинства — слова популярної серед молоді пісні «Як згадаю, серце коле: >>
У цей день у Тифлісі народився великий український воєначальник Михайла Омелянович-Павленко. >>
У Києві в парку Слави комунальники здійснили демонтаж погруддя радянських військових діячів – Сидора Ковпака, Івана Черняховського, Павла Рибалка, Олексія Федорова. >>