Криптоісторія і сміхокорекція. Глибинні сенси майже антиутопії «Чарівник країни Оз» та її українське видання
Звісно, я читав цю книжку, ще коли був — ген-ген — совєтським підлітком. >>
Микола Бідняк — український і канадський художник, педагог, меценат.
28 листопада день пам'яті Миколи Бідняка - українського художника зі світовим ім'ям, живописця, графіка, іконописця (1930-2000).
Про це нагадує газета Україна молода.
Микола Бідняк народився в Торонто в родині емігрантів - українця Петра і фінки Саарі. Тато привіз сина на Батьківщину до свого брата в буковинське село Ленківці. Доля приготувала для нього багато випробувань.
У 1940 р., родина переїхала на Захід, вирвавшись з радянського раю, але багатьом членам родини не вдалося уникнути Сибіру. Вони жили в американській зоні Німеччини, 15-річний Микола працював на полі, коли стався вибух міни. Він утратив обидві руки і ліве око. У 1950-му Біднякові вдалося повернувся до Канади. Здобув фахову освіту в Інституті технології й мистецтва в Калгарі., коледж мистецтв у Торонто.
Він малював, тримаючи пензлик вустами, працював по 16-18 годин на день. Микола Бідняк створив понад 3,5 тисячі робіт. Його життя стало прикладом для інших, свідченням того, що талант, даний Богом, можна розвинути силою волі й духу, самовідданою працею, натхненням в будь-якій ситуації, навіть вкрай тяжкій.
Дружина митця Марія згадувала, як вони відвідали Канів. "От де мені хотілося б жити - то таки в Каневі!.." - сказав тоді Микола Бідняк. Він укляк перед могилою Кобзаря і раптом розридався і сказав: "Тепер я знаю, як буду малювати!".
"В історії світового мистецтва є зразки такого фанатичного служіння йому і такого перетворення в цьому служінні, які вочевидь виходять за межі фізичних можливостей людських. Але є ще можливості духовні, а вони інколи “стають на прю”зі станом фізичним - і перемагають. Доля українського живописця і графіка Миколи Петровича Бідняка може тут бути одним з найяскравіших прикладів. Юнаком він став жертвою вибуху – в 1945 році втратив кисті рук.
Така жахлива біда робить людину безпомічною і може зламати її назавжди, особливо якщо трапляється в ранньому віці. Але буває, що енергія молодості, ідеалізм, талант і віра у високе призначення людини (та розуміння і допомога ближніх) роблять чудеса.", - написав свого часу Іван Дзюба.
Як повідомляла УМ, 150 років з дня народження українського художника-модерніста Олександрова Мурашка.
Звісно, я читав цю книжку, ще коли був — ген-ген — совєтським підлітком. >>
У Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка відбулася подія, яка щороку об’єднує драматургів, режисерів, акторів і глядачів навколо сучасних театральних текстів. >>
Окрасою селища Котельва на Полтавщині є фігурні мережані димарі. Блакитний — з білочками, сірий — з півниками, зелений — з квітами... >>
Нещодавно завершився Міжнародний фестиваль класичної музики KharkivMusicFest-2026, який тривав майже місяць, із 24 квітня. >>
Театрали Дубліна, Амстердама, Лондона мали можливість подивитися легендарну веселу комедію «За двома зайцями» за п’єсою Михайла Старицького. >>
Волинські активісти мріють, що на околиці Луцька у будинку Покальчуків — родини інтелігентів у кількох поколіннях — скоро повноцінно запрацює міжнародна резиденція для письменників, перекладачів, музикантів та культурних менеджерів; майстерня; екскурсійний простір та подієвий майданчик в саду. >>