У музеях Румунії, Франції та Бельгії з’явилися нові українські аудіогіди — Зеленська, фото
У Музеї імені Григоре Антипи, палаці Рогана та палаці Куденберг, які в Румунії, Франції та Бельгії, запрацювали три нові україномовні аудіогіди. >>
Тарас Кремінь: "Я був незалежним і незручним, бо вказував на недоліки у проведенні державної мовної політики, пропонував забагато ініціатив".
Уряд не захотів висунути Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Креміня на посаду вдруге через його незалежність та ініціативність, а також через те, що вказував на недоліки у проведенні державної мовної політики.
Як інформує УМ, про це розповів сам Кремінь в інтерв”ю Главкому.
«У статті 49 закону про мову сказано: уповноважений здійснює свою діяльність незалежно від інших державних органів та посадових осіб. Я був незалежним і незручним, бо вказував на недоліки у проведенні державної мовної політики, пропонував забагато ініціатив… Ініціативи, до речі, у більшості своїй були втілені», – сказав Кремінь.
Кремінь навів приклад: «Чотири роки я нагадував уряду, що має з’явитися державна мовна програма. Вона з’явилася у 2024-му, хоча мала б – у 2020-му».
«З 2021-го я наголошував на тому, що сотні назв географічних об’єктів не відповідають закону про мову, але закон про декомунізацію цих об’єктів з’явився тільки після повномасштабного вторгнення. Також декомунізація назв судів – це також моя ініціатива», – додав мовний омбудсмен.
Кремінь також розповів про інші свої пропозиції: «У мене були незручні пропозиції й щодо закону про рекламу, про множинне громадянство. Щодо останнього, то я пропонував запровадити для претендентів на український паспорт ще й іспити з історії України та основ Конституції…»
Він пояснив, чому робить висновок про свою «незручність» для влади: «Результати висування кандидатур на посаду мовного омбудсмена».
«У мене таке враження, що суб’єкти подання навіть не знайомі особисто з тими претендентами, яких вони запропонували. Бо серед критеріїв, яким мають відповідати ці люди, зазначений досвід правозахисної діяльності та досвід захисту державної мови. Але я за п’ять років перебування на посаді та за часи попередньої своєї опозиційної діяльності не чув, аби ці претенденти взяли участь бодай в одному якомусь мітингу на підтримку української мови. Або взяли б участь в обговоренні закону про мову, яке тривало ще з 2017 року… При цьому Олена Івановська, яку висуває інститут уповноваженого, працює в університеті Шевченка, а у нас на нього було багато скарг…», – зазначив Тарас Кремінь.
Як повідомляла УМ, Кремінь не вгодив: на посаду мовного омбудсмена Мін’юст подав кандидатуру актора.
У Музеї імені Григоре Антипи, палаці Рогана та палаці Куденберг, які в Румунії, Франції та Бельгії, запрацювали три нові україномовні аудіогіди. >>
Український кінорежисер Вʼячеслав Криштофович помер у віці 78 років. >>
Facebook-сторінка народного художника і лауреата відзнаки «Національна легенда України» Івана Марчука здебільшого демонструє фото неперевершених полотен митця, велелюдні виставки та емоції людей, які їх відвідали. >>
Пропозицію України підтримав комітет ЮНЕСКО й додав 19 пам’яток до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом. Тепер у цьому списку вже 46 українських об’єктів — і за їхньою кількістю Україна стала однією з лідерок у світі. >>
Перша леді України Олена Зеленська взяла участь у підписанні меморандуму про впровадження українського аудіогіда в Музеї історії та культури Середньовіччя Клюні (Париж) та декларації щодо запровадження україномовних аудіогідів іще в 14 музеях, які входять до Paris Musées. >>
28 листопада день пам'яті Миколи Бідняка - українського художника зі світовим ім'ям, живописця, графіка, іконописця (1930-2000). >>