До Богданового університету у Черкасах приїжджали митці з Києва
Упродовж мистецького дійства звучали українські народні пісні, твори Кобзаря, покладені на музику та у виконанні Анатолія Паламаренка. >>
«Стрічка «Київські фрески» — це не фільм, а кінопроби. Більше Параджанову не дали зробити. (facebook.com/khanenkomuseum)
Музей Ханенків та Довженко-Центр організували дружню кінорефлексію з нагоди 100-річного ювілею легендарного режисера, сценариста, композитора, представника шестидесятників і хвилі українського поетичного кіно Сергія Параджанова, який відзначається у вівторок, 9 січня.
Саме цього дня всесвіту на ім’я Параджанов виповнюється 100. Його ювілей святкує світ, та найбільше – Вірменія, Грузія, Україна. І Київ, в який режисер був закоханий, і про який мріяв створити фільм.
Як інформує Україна молода, про це повідомляє Музей Ханенків у соцмережах.
Йдеться про «Київські фрески» Сергія Параджанова. Це перегляд і розмова про 15-хвилинне відео, яке синхронизується з життям воєнного Києва і Музею Ханенків майже через 60 років після свого створення.
«Стрічка «Київські фрески» — це не фільм, а кінопроби. Більше Параджанову не дали зробити. Після зйомок кінопроб дирекція Кіностудії імені Довженка винесла рішення припинити зйомки «в цілому імпресіоністського фільму, пронизаного ідеєю пацифізму».
Від картини лишились лише кілька варіантів сценарію та 15-хвилинні кінопроби, які вціліли завдяки хитрощам оператора Олександра Антипенка, — він видав їх за свою дипломну роботу», - йдеться у повідомленні.
Парадоксально, що не здійснений фільм, а самі лише кінопроби світова кінокритика визнала «блискучим досвідом кіноавангарду». І це, безперечно, геній Параджанова, який являє себе «всесильним богом деталей».
На одному з перших обговорень літературного сценарію своїх Київських фресок Параджанов стримано прокоментував:
«Я шукаю фрески життя… Треба замислитись над тим, що є Київ, і створити фільм про нього, про людей, що живуть в ньому, про національний характер».
Організатори: Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Національний центр Олександра Довженка.
Зазначається, що модераторкою зустрічі і дискусії стане Олена Горчарук (Довженко-центр). Початок події о 16:00.
«Параджанов прагнув думок і обговорення, хотів почути про ставлення до свого твору. Чому б не здійснити його бажання сьогодні?», - акцентують у музеї Ханенків.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Міфи і правда про генія українського поетичного кіно Серія Параджанова.
Упродовж мистецького дійства звучали українські народні пісні, твори Кобзаря, покладені на музику та у виконанні Анатолія Паламаренка. >>
Актор-лялькар та доброволець Євген Невинський зник безвісти під час бою на Запорізькому напрямку ще 27 липня 2023 року. Лише нещодавно генетична експертиза підтвердила загибель військового 118-ї бригади. >>
У Києві в ніч на 17 травня демонтували будівлю, яку всупереч законодавству самочинно звела релігійна громада УПЦ МП на території Національного музею історії України в буферній зоні об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО "Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські будівлі, Києво-Печерська Лавра". >>
Цьогоріч виповнюється ювілей фестивалю Дні української музики у Варшаві, які проходитимуть вже в десятий раз за 25 років існування. >>
Ця історія майже містична. Неймовірний збіг обставин сприяв створенню цього проєкту, присвяченого сміливості та стійкості українців. >>
Так уже склалося історично, що український спротив завжди вигадливий і яскравий, мистецький, символічний, сатиричний, зухвалий. >>