Історія фатальної жінки. У Театрі Леся Курбаса відбудеться прем’єра опери «Марія з Буенос-Айреса» в постановці Євгена Лавренчука
Одному з кращих сучасних українських режисерів Євгену Лавренчуку тісно у рамках драматичного театру. >>
«Стрічка «Київські фрески» — це не фільм, а кінопроби. Більше Параджанову не дали зробити. (facebook.com/khanenkomuseum)
Музей Ханенків та Довженко-Центр організували дружню кінорефлексію з нагоди 100-річного ювілею легендарного режисера, сценариста, композитора, представника шестидесятників і хвилі українського поетичного кіно Сергія Параджанова, який відзначається у вівторок, 9 січня.
Саме цього дня всесвіту на ім’я Параджанов виповнюється 100. Його ювілей святкує світ, та найбільше – Вірменія, Грузія, Україна. І Київ, в який режисер був закоханий, і про який мріяв створити фільм.
Як інформує Україна молода, про це повідомляє Музей Ханенків у соцмережах.
Йдеться про «Київські фрески» Сергія Параджанова. Це перегляд і розмова про 15-хвилинне відео, яке синхронизується з життям воєнного Києва і Музею Ханенків майже через 60 років після свого створення.
«Стрічка «Київські фрески» — це не фільм, а кінопроби. Більше Параджанову не дали зробити. Після зйомок кінопроб дирекція Кіностудії імені Довженка винесла рішення припинити зйомки «в цілому імпресіоністського фільму, пронизаного ідеєю пацифізму».
Від картини лишились лише кілька варіантів сценарію та 15-хвилинні кінопроби, які вціліли завдяки хитрощам оператора Олександра Антипенка, — він видав їх за свою дипломну роботу», - йдеться у повідомленні.
Парадоксально, що не здійснений фільм, а самі лише кінопроби світова кінокритика визнала «блискучим досвідом кіноавангарду». І це, безперечно, геній Параджанова, який являє себе «всесильним богом деталей».
На одному з перших обговорень літературного сценарію своїх Київських фресок Параджанов стримано прокоментував:
«Я шукаю фрески життя… Треба замислитись над тим, що є Київ, і створити фільм про нього, про людей, що живуть в ньому, про національний характер».
Організатори: Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Національний центр Олександра Довженка.
Зазначається, що модераторкою зустрічі і дискусії стане Олена Горчарук (Довженко-центр). Початок події о 16:00.
«Параджанов прагнув думок і обговорення, хотів почути про ставлення до свого твору. Чому б не здійснити його бажання сьогодні?», - акцентують у музеї Ханенків.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Міфи і правда про генія українського поетичного кіно Серія Параджанова.
Одному з кращих сучасних українських режисерів Євгену Лавренчуку тісно у рамках драматичного театру. >>
Звісно, під час воєнного лихоліття, яке нині переживає наша країна, усім нам не до концертів. >>
Кілька тижнів тому на нашому партнерському сайті «Буквоїд» опубліковані Довгі списки рейтингу-2025: по 20 найяскравіших видань в кожній із 24 тематичних підномінацій. >>
Про Рустама Давлетова «Україна молода» вже згадувала в одній з минулорічних публікацій — ішлося про ініціативу двох тернопільських художників >>
Культурний осередок «Простір Світличних» — почали створювати в Києві у будинку на Уманській, 35, де у 1960–1970-х роках збиралися українські шістдесятники. >>
Літньо-осіннім збіжжям, весільними короваями, шишками і дивнями, теплом бабусиної печі уявно (а десь трохи й по-справжньому) пахло в експозиції масштабного мистецького проєкту «Хліб» у Національному центрі «Український дім» у середмісті Києва на Європейській площі. >>