«Тіні предків. Я буду!»: в «Софії Київській» показують проєкт Олександри Федорук

На території Національного заповідника «Софія Київська», у історичному приміщенні Хлібні, відкрито виставковий проєкт «Тіні предків. Я буду!»  художниці-реставраторки Олександри Федорук.

«Народжувався  проєкт із мрії - продовжити життя занедбаних, напівзруйнованих історичних пам’яток України. Тих, які поступово та непомітно зникають, забираючи з собою частинку нашої історії та минулого, а з ним – можливість самоусвідомлення і самоідентифікації», - розповідає Олександра.

Мисткиня малює з дитинства. Батьки побачили зацікавлення фарбами — і з другого класу загальноосвітньої школи відвели в художню школу, де дівчина  провчалася 5 років. Потім закінчила Державну художню середню школу імені Тараса Шевченка у Києві. А далі – художня академія, фах реставраторки.

Спочатку працювала у Національному художньому музеї.  Останні чотири роки реалізує набуті знання, реставруючи мозаїки та фрески, а тепер і давні папери у  «Софія Київській».

                                                    Олександра Федорук на відкритті виставки.

На виставці  «Тіні предків. Я буду!» у Хлібні у двох залах представлені картини Олександри Федорук, а поміж них – простір із фото архітектурних об’єктів у Київській, Житомирській, Вінницькій, Тернопільській і Львівській областях, куди художниця з однодумцями  довезла свої роботи, щоби перформансами-показами привернути увагу до їхнього занедбаного стану.

Це, зокрема, Червоногородський замок у селі Нирків Заліщицького району на Тернопільщині та в тій же області Сидорівський у Гусятинському районі, відоміший Підгорецький замок та костел Успіння Пресвятої Богородиці у містечку Білий Камінь на Львівщині.

Усього за  майже два роки у дев’яти історичних  будівлях прозвучав мистецький набат відродити їхню колишню красу. Уже пропрацьовано плани стосовно нових більше п’яти локацій.

                                          Картини Олександри Федорук (коллаж Валентини САМЧЕНКО). 

Переважна більшість картин Олександри – це портрети жіночих образів, кожен із яких особливими символами та технікою уособлює об’ємну сутність:  «Гармоніада», «Вольфарка»  (2017),  «Серед зеленого степу» (2019), «Зазим’я»  (2020), «Весна»,  «Роса»  (2021).

Одна з найзнаковіших робіт великого формату – «Калина-Купала», яку художниця створила за кілька місяців, натхненна новим місцем роботи у «Софії Київській». Тоді трохи не щоранку робочий день реставратори розпочинався у головному храмі заповідника, де розміщена усім відома Богоматір Оранта ХІ століття.

Серед  нових портретів проєкту «Тіні предків» -   портрет Анни Порфірородної. Цю роботу, яка експонуватиметься до завершення виставки, Олександра Федорук на відкритті  подарувала Національному заповіднику «Софія Київська».

Подарунок прийняла директорка заповідника Неллі Ковальська та розповіла, що ця картина несе глибокий культурний сенс.

Анна Порфірородна -  дружина і напарниця князя Володимира Святославича у справі хрещення Русі-України,  візантійська принцеса. Народжена 13 березня 963 року у Порфіровій залі імператорського палацу, вона називалася Порфірородною, тобто царівною за народженням, яка з’явилася на світ, коли її батьки були правителями. А це за поняттями тих часів означало вищість у  тогочасному світі.

Разом із Володимиром Анна правила Руссю  22 роки (989-1011). Це була  доленосна епоха в  історії – прийняття  та утвердження нової віри, розбудова християнської держави та Церкви. Про роль і діяльність Анни, довкола якої гуртувалася візантійська духовна  і культурна еліта, свідчать найдавніші  джерела. Свідчення про Анну є у фресках «Софії Київської».

«Особливість картин не тільки в авторській техниці творчині, адже вона за фахом займається фундаментальною реставрацією історичних будівель. Але й в магічній передачі образу глядачеві.

Кожна жінка - вікно в портал пізнання сутності жіночої природи та жіночого космосу. З дуже дивними відчуттями виходиш. Це як ніби зустрітися зі своїм далеким минулим та побачити в ньому своє майбутнє, - ділиться враженнями  Наталія Лютікова, яка одна з перших подивилася  персональну  виставку Олександри Федорук.  – Хоча, можливо, у вас складеться своє, інше враження, але варто відвідати виставку, щоб це відчути».

Газета «Україна молода» - інформаційний партнер проєкту «Тіні предків. Я буду!»

Читайте також ексклюзивне інтерв’ю «УМ» з Олександрою Федорук: «Тіні предків. Я буду!» — це протест проти руйнації архітектурних пам’яток.