Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Народна артистка України Тетяна Міхіна. (facebook.com/tetyana.mihina)
Народна артистка України Тетяна Міхіна записала стародавню кримськотатарську колискову «Aynenni» разом з двомісячним сином, яку поширили в соціальних мережах.
Як інформує Україна молода, пісня з’явилась на YouTube-сторінці «Alem_Ornek».
Відеоролик створено за підтримки Українського культурного фонду в рамках проєкту «Емєль» громадської організації «Алєм». Керівник проєкту – Есма Аджієва.
У коментарі журналістам Укрінформу актриса Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка зазначила: «Я була дуже рада нагоді заспівати колискову пісню кримськотатарською мовою своєму маленькому Богданчику».
І додала: «Цей проєкт огорнений великою любов’ю до своїх традицій, до своєї історії, пісень. Це залишило в мені надзвичайно теплі відчуття, і я сподіваюсь, що у людей, які побачать ці відеоролики, почують ці пісні, залишаться теплі спогади».
Колискова записана учасниками ансамблю української аутентичної музики «Божичі» від Гюльше-апчє Емір-Амєтової, 1929 р.н., уродженки м.Євпаторія.
За словами акторки, це була її перша тісна співпраця з кримськотатарською культурою, але в інституті вона паралельно навчалася з кримськотатарським курсом - дуже гарно з ними спілкувалася і з багатьма здружилася.
«Я знала, що означає кожне слово, але дуже нервувала - мені весь час здавалося, що я неправильно щось вимовляю. У мене був запис однієї бабусі, яка виконувала цю колискову - її спів просто лився річкою, а мені треба було знати, як все точно вимовляти, і в цьому була невеличка складність. Не можу сказати, що мені було надто легко ще й тому, що в кримськотатарських народних піснях є якась невідома нам манера виконання – я намагалася її вхопити і заспівати зі всією щирістю своєї душі», - розповіла Тетяна Міхіна.
Народна артистка України зауважила, що текст колискової чудовий – саме про сина, який виросте і буде світлом вночі, допомогою в старості.
У рамках проєкту буде записано 10 відеороликів зі стародавніми кримськотатарськими народними піснями, які виконають носії кримськотатарської культури, а також українські актори Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.
Як повідомляла «УМ», нині на основі автентичних колядок і щедрівок східної України створено нові вокально-оркестрові їхні кавер-версії у проєкті «Коляда-триб’ют».
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>
Прем’єра постановки «Ukrainomania — ревю одного життя» за текстами та біографією класика австрійської літератури Йозефа Рота, який народився на Львівщині, відбулася в січні у віденському Фолькстеатрі (Volkstheater Wien). >>