Єврокомісія оприлюднила деталі фінансування для України на 90 мільярдів
Ухвалене в останню хвилину в грудні компромісне рішення має на меті закрити передбачуваний дефіцит фінансування України на 2026-2027 роки на суму 140 млрд євро. >>
На міжбанківському валютному ринку запанувало деяке пожвавлення. З одного боку, для чергового етапу падіння курсу нашої нацвалюти підстав нібито нема. Але з іншого, як відзначають аналітики, гривня найближчим часом таки може трохи «просісти». Головний аргумент — завершується місяць, а разом iз ним і так званий звітний період.
Учора на відкритті торгів за один долар давали 25,17 гривень. Надалі ж валютні коливання, ймовірно, посиляться. Головна причина: експортери та імпортери закривають свої валютні та гривневі операції за травень. Нацбанк, як очікується, займе очікувальну позицію. Якщо валюти на ринку буде надлишок, регулятор вийде на аукціон та викупить її. Якщо ж попит домінуватиме над пропозицією, НБУ не поспішатиме із продажем «бакса», а спостерігатиме за ситуацією збоку. І лише при значних коливаннях курсу проведе аукціон із продажу валюти. Як прогнозують банкіри, вже найближчим часом гривня може почати свої звичні коливання: від 5-8 до 15-20 копійок за долар.
Загостритися ситуація, втім, може вже у червні — коли почнеться масова виплата вкладів клієнтам збанкрутілих «Хрещатика» і «Михайлівського». А надто — згадуючи майже детективну історію банкрутства останнього, коли за один день великі депозити «дробили», доводячи їх розмір до 200 тис. грн., що дозволяє сподіватися на їх стовідсоткове погашення державою через Фонд гарантування вкладів. Як повідомили у Фонді, через такі маніпуляції створили додатковий тиск на цю структуру в розмірі 1 млрд. гривень. Логічно допустити, що виділені кошти вкладникам роздмухають інфляцію і сприятимуть послабленню гривні.
Тим часом Національний банк України на один відсоток знизив облікову ставку: із 19 до 18%. Відтак банки знизять свої пропозиції за депозитними вкладами і, теоретично, такий крок може сприяти відновленню кредитування. Проте експерти зазначають, що очікувати кредитного буму найближчим часом не варто. Адже, з одного боку, і справді гроші подешевшають, але з іншого, їх вартість завжди множать на ризик. А він останнім часом аж ніяк не став меншим. Особливо на тлі масових кредитних неповернень, незахищеності в судових суперечках щодо застави, які недобросовісні позичальники намагаються вивести у банків.
Банкіри стверджують: за «короткими» пропозиціями, тобто на термін 3-6 місяців, депозитні пропозиції банків знизяться пропорційно до облікової ставки. Тобто на 1%. Що ж стосується «довших» грошей, до року і більше, то тут власники банків можуть виявити щедрість — і або не зменшувати відсотки зовсім, або знижувати їх у дуже незначному обсязі. Адже вони насамперед зацікавлені у депозитах на 12 місяців і більше.
Річ у тім, що кредити банки дають на рік, а от депозити приймають назагал на 3-6 місяців. Така ситуація створює штучний «розрив», який становить додаткову небезпеку для фінансової системи держави. Ну і ще такі ризики змушують банкірів бути поблажливими до своїх клієнтів.
Утім, за статистикою НБУ, дохідність найпопулярніших тримісячних гривневих депозитів у травні і так, хоча й незначно, але знизилася — із 18,75 до 18,15% річних. Падіння прибутковості річних депозитів дещо менше: із 19,93 до 19,65% річних.
Ухвалене в останню хвилину в грудні компромісне рішення має на меті закрити передбачуваний дефіцит фінансування України на 2026-2027 роки на суму 140 млрд євро. >>
За підсумками 2025 року ВВП України мав перевищити знаковий показник у $200 млрд. >>
Для України це перемога, проте не та, на яку сподівалися. Російські активи на суму €210 млрд залишились замороженими, натомість ЄС (за винятком Угорщини, Чехії і Словаччини) ухвалив так званий план Б — позику на €90 млрд для України на 2026-2027 роки. >>
Електронну систему відстеження тютюнової сировини «від поля до виробництва» вже сьогодні бізнес має змогу протестувати. >>
Україна та МВФ попередньо узгодили програму на 4 роки на суму понад 8 млрд доларів і так звані «структурні маяки» її виконання. >>
«Даємо старт аудиту АТ «Українська оборонна промисловість», у тому числі його дочірніх компаній, а також Агенції оборонних закупівель і Державного оператора тилу. >>