Не визубрити, а володіти матеріалом

Не визубрити, а володіти матеріалом

Наступного року одним з обов’язкових предметів під час Зовнішнього незалежного оцінювання буде історія України. Тих школярів, які оберуть цю дисципліну для тестувань, звісно, цікавить, як найліпше підготуватися до тестів з історії. В Києві найкращі результати під час ЗНО з історії України показали випускники Українського гуманітарного ліцею КНУ імені Шевченка: понад 45% учасників (34 учні з 75) цього іспиту отримали від 190,5 до 200 балів.

Виходить, що на дванадцять балів історію знає, принаймні, три десятки цьогорічних випускників ліцею. Яким чином учням навчального закладу вдалося досягти таких високих результатів? Секретом підготовки успішних випускників «УМ» попросила поділитися завідувача кафедри історико–суспільних дисциплін ліцею Якова Гольденберга.

Сліди міліцейського наркокартелю

Сліди міліцейського наркокартелю

Як «УМ» вже повідомляла, співробітники харківського СБУ та УБОЗу затримали шістьох старших офіцерів місцевого Главку міліції, які організували в регіоні транспортування, виробництво і збут практично усіх існуючих на сьогоднішній день наркотиків. Нагадаємо, що на чолі картелю стояли заступник начальника обласного відділу БНОН та начальник міськвідділу кримінальної міліції у справах дітей, який збував зілля молоді. Серед затриманих лише один майор, решта — полковники та підполковники. Але розгром харківської «наркомафії в погонах» триває досі: до тенет правоохоронців потрапляють як кур’єри та постачальники, так і інші «перевертні».

«Заздріть усі! Я — грьобаний чемпіон світу!»

«Заздріть усі! Я — грьобаний чемпіон світу!»

Коли земний шлях Дженсона Баттона добіжить кінця, то причиною цього точно не буде надмірна скромність. «Де всі?! Я — грьобаний чемпіон світу!!!» — репетував 29–річний британський гонщик, коли позавчора прийшов на позапланову прес–конференцію після «Гран–прі Бразилії» й побачив напівпорожній зал.

І все–таки він шиється...

І все–таки він шиється...

Учора у виставковому центрі Acco International стартував 25–й український тиждень прет–а–порте Ukrainian Fashion Week. В акурат після паризького. І сила його не тільки в тому, що на закритті покаже свою колекцію всесвітньо відомий дизайнер Елі Сааб, майстер суконь для червоних доріжок, і що ця колекція — не збірка припорошених пилом непроданих платтячок, а колекція Haute Couture сезону осінь/зима 2009–2010, і що Єва Лонгорія та Вікторія Куриленко на його показі походжатимуть по «Мистецькому арсеналу», а в тому, що в рамках тижня покажуть 40 колекцій наші, українські дизайнери, яких тримає на плаву не модна індустрія або держава, а переважно їхні чоловіки та клієнти.

Не та пісня!

Незвично розпочалася 34–та сесія Запорізької міської ради: відомий співак і композитор Анатолій Сердюк виконанням української пісні презентував свій новий диск «Краю мій рідний». Представники депутатських фракцій із вдячністю прийняли в дарунок диски свого земляка–патріота — і за якусь мить розпочали наступ на... українську мову!

З метрами крізь авангард

З метрами крізь авангард

Для митця найщасливіший період у творчості — історичний перелом у його країні. Більшість відомих і фінансово успішних в Україні художників починали робити собі ім’я саме у другій половині 80–х — на початку 90–х. Картини Олега Тістола, Іллі Чічкана, Максима Мамсікова, Олега Голосія, Василя Цаголова, Іллі Ісупова, Марини Скугарєвої — нарозхват у найпрестижніших галереях Києва, учасники багатьох міжнародних виставок. На жаль, у нас і досі немає Музею сучасного мистецтва, де б можна прослідкувати розвиток їхньої творчості: з чого все починалося і на якому проекті призупинилося. У п’ятницю Національний художній музей, відкривши виставку «Українська нова хвиля. Живопис другої половини 80–х — початку 90–х років», зробив першу спробу переповісти історію постмодерного мистецтва в Україні.

Загадки й інтриги у фіналі

Загадки й інтриги у фіналі

Якби потрібно було придумати інтригу, то це не вдалося б ліпше, ніж на завершення «Червоної рути». Упродовж усіх днів конкурсних прослуховувань суддівська рада нагнітала: визначені найкращі в такому–от конкурсі, але лауреатів і дипломантів назвемо на гала–концерті. Гала–концерт переможців у призначену годину не розпочався. Коли глядачі вже заповнювали місця в літньому театрі, на сцені ще тривав конкурс рок–гуртів. Журі було напруженим і втомленим. Урешті його голова, «ветеран» «Червоної рути» Кирило Стеценко, почав оприлюднювати список учасників заключного концерту. Гурт конкурсантів, які зібралися біля нього, нервувався, перемовлявся та поглядав на складені вже дорожні сумки.

Виконавчий директор фестивалю Мирослав Мельник відмінностей між першою та останньою «Червоною рутою» бачить менше, ніж схожостей: «Ця, як і перша, покликана відкривати таланти та нові імена. І хоча в різні часи вони відбулися (тоді — в радянський, тепер — за своєї держави), проблеми подібні. Українська національна культура перебуває у підвалі».

Врятувати «Люфтваффе»

Одеські водолази знайшли на дні Чорного моря уцілілі рештки німецького літака часів Другої світової війни з останками військовослужбовця й напівзотлілими документами загиблого екіпажу «Люфтваффе». Як повідомили в четвер на зустрічі з журналістами місцевий дайвер Владлен Тобак і директор департаменту підводної спадщини Інституту археології НАН України Сергій Воронов, ідеться про унікальну знахідку, бо таких Ю–52 збереглося у світі не більше двох десятків.

Розмалюй мені каву

Розмалюй мені каву

У Парижі щороку проводять конкурс молодих винахідників Європейського Союзу. Одним із переможців нинішнього, вже 21–го, змагання став 20–річний студент із Мальти Філіп Кардона. Його винахід називається Engineering Cappucino Logo Printer — пристрій для нанесення написів чи кольорових малюнків на... піну капучіно.

Українці в Криму

Українці в Криму

Історія українців у Криму — одне з малодосліджених питань. Необізнаність або навіть наївне бажання створити «свою» історію, підрихтувати якісь небажані події призводить до міфотворчості. Тоді доводиться розвінчувати вигадку. Сучасні історики сперечаються про те, коли саме українці оселилися у Криму. Ускладнює дискусію те, що будь–яких слов’ян на півострові сьогодні намагаються ототожнити з українцями, навіть якщо нашого етносу на той час іще не існувало. Цікаво, що багато племен, які мешкали на території сучасної України, римляни називали одним словом — «сармати», навіть якщо племена не були спорідненими. Греки називали «скіфами» усі племена України. Про предків нашого народу вже достатньо написано, тому варто дослідити історію власне кримських українців.