Багатьох полтавців приголомшила смерть восьмимісячної дівчинки. Фатальною для неї стала звичайнісінька гостра респіраторна інфекція. Але навіть в останні хвилини життя крихітки біля неї не було рідної матері, котра залишила хвору дитину в сусідки. Сама ж пішла в цей час по продукти харчування. Принаймні саме так вона пояснила причину своєї відсутності у критичні для донечки хвилини.

Школам найчастіше присвоюють імена їхніх найвідоміших, найуславленіших випускників. Рідше — найшанованіших директорів. Але в обох випадках роблять це, як правило, після відходу в таких людей в інший світ.
Цю традицію нещодавно порушили у Новосанжарському районі Полтавщини. Згідно з рішенням районної ради, Малоперещепинській школі присвоєно ім'я її колишнього директора Миколи Клименка. То був своєрідний подарунок ювіляру на 90-річчя. Тож на поважні іменини улюбленого вчителя до рідної школи з'їхалося чимало його учнів.

Своєрідну свиню підклали селянам Полтавщини під ялинку урядовці, так і не розрахувавшись із ними сповна за зданих у минулому році велику рогату худобу та кондиційних свиней: 960-тисячний борг «перекотився» у рік нинішній. Нагадаємо, що, згідно з наказом двох міністерств — аграрної політики та фінансів, який діяв із 6 червня по 15 грудня 2003 року, за вирощене в сільгосппідприємствах та індивідуальних господарствах поголів'я передбачалася дотація в розмірі 1,3 гривні за 1 кілограм м'яса великої рогатої худоби і 85 копійок за кілограм свинини.

Того ранку 32-річний мешканець Великобагачанського району їхав на звичайнісіньких «Жигулях». Але, здається, тільки до зустрічі з першою перешкодою. Бо ж «поцілунок» із нею вийшов таким, ніби водій сидів щонайменше за важелями танка!

Вертолітники Кременчуцького льотного коледжу майже кожної зими допомагають рятувальникам «виловлювати» невдах-рибалок із надто крихкого льоду Кременчуцького водосховища. Однак такого страхітливого «улову», як у цьому році, здається, ще не траплялося.

Ще наприкінці минулого року до облсанепідемстанції почали надходити скарги на різкі неприємні запахи від тільки-но встановлених фахівцями обленерго нових електролічильників. Працюючи, це «чудо техніки» викликало в господарів головний біль, подразнення дихальних шляхів, нудоту.

Не секрет, що багатьох можновладців та їхніх підспівувачів із числа «кабінетних» хліборобів не влаштовує перебування на чолі Асоціації фермерів і приватних землевласників України народного депутата-«нашоукраїнця», голови аграрного парламентського комітету Івана Томича — надто вже хочеться бачити лідером фермерського руху зговірливішу, власне, свою, «приручену» людину. От тільки чи потрібна така людина самим фермерам? Останнім за щоденними клопотами, звичайно, не до політики. Та про те, що саме Іван Томич представляє фактично єдину політичну силу, яка й підтримала фермерський рух ще, так би мовити, в зародку й відстоює права, інтереси вільних селян послідовно, без будь-яких «поправок» на передвиборчу кон'юнктуру, — вони добре пам'ятають.

На всеукраїнському зборі юних науковців, техніків, винахідників та раціоналізаторів, який відбувся нещодавно у Пущі-Водиці під Києвом, вихованець гуртка «Космічне моделювання» Полтавського обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді Андрій Авраменко виступав, так би мовити, «у співавторстві» зі своїм всесвітньо відомим земляком, одним із піонерів розробки ракетної техніки та космічних польотів Юрієм Кондратюком (справжнє прізвище — Олександр Шаргей). Останнього більше знають як автора практично втіленої у життя теорії міжпланетних польотів, по знаменитій «доріжці» якого американці вторували шлях на Місяць. Однак геніальний учений-винахідник не менш яскравий слід залишив і на Землі. Як відомо, на початку тридцятих років минулого століття він працював над проектом Кримської вітроелектростанції, будівництво якої почалося в 1936 році.

Багатоходову комбінацію з привласнення чужого майна «прокрутили» двоє керівників сільгосппідприємств (одне з них розташоване в Зіньківському, інше — у Полтавському районах) за найактивнішого сприяння надто підприємливого експерта-автотоварознавця. Одному зі згаданих господарств на пільгових умовах п'ятирічної розстрочки платежу дістався новенький комбайн. Та невідомо ще, де будуть «козирні» посадовці через ту п'ятирічку. Тож і вирішили вони купувати залізо, себто оречевлені гроші, доки «гарячі». Тим більше що комбайн був майже «колгоспним», оскільки надавала його сільгосппідприємству державна корпорація...

Для дільничних інспекторів міліції, котрі опікають наші села, чи не найболючішою проблемою залишається транспортна. Змушеному добиратися до найвіддаленіших сіл своєї дільниці на перекладних сучасному Аніскіну співчувають, здається, всі. А от фермери Чутівського району вирішили посприяти розрубуванню цього гордієвого вузла максимально конкретно. На суто добровільних благодійницьких засадах вони у складчину зібрали необхідну суму, купили новеньку «Таврію» і передали її відділенню дільничних інспекторів «рідного» райвідділу міліції.