Листи у вічність

10.02.2004

      Школам найчастіше присвоюють імена їхніх найвідоміших, найуславленіших випускників. Рідше — найшанованіших директорів. Але в обох випадках роблять це, як правило, після відходу в таких людей в інший світ.

      Цю традицію нещодавно порушили у Новосанжарському районі Полтавщини. Згідно з рішенням районної ради, Малоперещепинській школі присвоєно ім'я її колишнього директора Миколи Клименка. То був своєрідний подарунок ювіляру на 90-річчя. Тож на поважні іменини улюбленого вчителя до рідної школи з'їхалося чимало його учнів.

      Хоча вмістити їх усіх не змогла б навіть найпросторіша зала. Бо ж учителювати Микола Андрійович, за власним зізнанням, почав більше семи десятиліть тому (!), коли його, семикласника, директор посилав підміняти хворих педагогів і проводити уроки у четвертому чи п'ятому класі.

      Найтривалішою «великою перервою» у педагогічній праці для нього стала війна. Вибоїсті фронтові дороги починав топтати рядовим, перемогу зустрів у званні майора, з шістьма бойовими орденами на грудях. Згодом до них додався ще один орден — Героя соцпрацi — за професіоналізм і самовідданість на вчительській ниві.

      У багаторічного керівника Малоперещепинської школи, вчителя математики, педагога, як кажуть, від Бога, навчалися, переймали досвід сотні колег. Зрештою, навіть вийшовши на пенсію, Микола Андрійович залишився у вирі громадських, насамперед ветеранських, справ, мудрим наставником, порадником для багатьох односельців. Тож на згаданих урочистостях керівники району пов'язали ювіляру пам'ятну стрічку, що засвідчує найвищу відзнаку земляків — присвоєння звання «Почесний громадянин Новосанжарщини».

      При цьому про чесноти іменинника, звісно, було сказано багато-багато теплих слів. Однак, певно, найвиразніше розкрила його людські якості дружина Миколи Андрійовича Лариса Григорівна. Вона просто згадала про те, що чоловік писав їй із фронту найніжніші листи. І одержала вона тоді від свого коханого з самісінького пекла війни 1270 листів. Усі вони зберігаються тепер серед найдорожчих родинних реліквій.

  • «Як тебе не любити, Києве мій!»

    Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>

  • Кровна залежність

    У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>

  • «По-моєму, чувак, нас кинули»

    Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>

  • Конвеєр репресій

    Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>

  • «Херсон» наснився

    У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>