Гостювали у хасидів

Після святкування хасидами іудейського Нового року Рош–га–Шана біля могили цадика Нахмана в Умані міністр туризму Ізраїлю Стас Місежніков запросив у свою країну делегацію з Черкащини. Результати цієї поїздки, а групу черкащан очолив «губернатор» області Сергій Тулуб, виявилися доволі результативними.

Дніпропетровськ будував... Мазепа

Дніпропетровськ будував... Мазепа

У Дніпропетровську виявлено археологічний пам’ятник світового значення — Богородицьку фортецю. Доктор історичних наук, професор, науковий керівник науково–дослідної лабораторії археології «Придніпров’я» Дніпропетровського національного університету імені Гончара Ірина Ковальова у важливості знахідки переконана. Адже вона повністю змінює уявлення про дату заснування Дніпропетровська і людей, які зіграли в цьому вирішальну роль.

«Хотілося б потрапити на дитяче Євробачення»

«Хотілося б потрапити на дитяче Євробачення»

Марина Байбаєва–Пересічанська успішно виступила на міжнародному фестивалі «Там, де свято», що традиційно проходить під час листопадових канікул в Іспанії. Хоч у номінації «Естрадний вокал» вона посіла й третє місце, це цілком можна вважати значним успіхом. Адже перші два місця, як і гран–прі, тут не присуджувалися. Наталя Димченко, яка навчає Марину професійного співу, пояснює такий факт надто високими вимогами до учасників, оскільки переможців визначало журі, що складалося iз солістів відомих європейських оперних театрів та професорів консерваторій. До того ж Марина виявилася найкращою у віковій категорії від 11 до 14 років, де була серед наймолодших.

Хорошi перспективи для «Дружби народiв»

У Черкасах керівники обласної та міської влади підписали тристоронню угоду про співпрацю з ПАТ (публічним акціонерним товариством ) «Азот», відповідно до якої це підприємство вкладе у інфраструктуру міста 30 мільйонів гривень. «Така допомога Черкасам є частиною ініціативи голови ради директорів групи компаній Group DF Дмитра Фірташа, який виступає за максимальне поширення практики, коли великі підприємства надають допомогу своїм містам», — зазначає голова правління ПАТ «Азот» Віталій Скляров. За його словами, черкаський «Азот» є найбільшим платником податків на Черкащині, тож «наше підприємство готове робити для міста більше».

«Закарлюка» за 150 тисяч

«Закарлюка» за 150 тисяч

Туристичний логотип Криму офіційно затвердили на останньому пленарному засіданні парламенту півострова, хоча його вже півроку використовує тутешнє Міністерство курортів і туризму. Відтепер імідж Криму як «стабільного та інвестиційно привабливого регіону» формуватиме різнобарвний завиток у формі мушлі–спіралі з підписом під ним «Крим — перлина світу» російською та англійською мовами (українській мові місця на логотипі української перлини чомусь не знайшлося).

Полювання на таксистiв

Професія таксиста стає вкрай небезпечною. Лише за один тиждень у Чернівцях було скоєно напади на двох таксистів. Одного клієнти попросили підвезти до села Клішківці Хотинського району. По дорозі вдарили скляною пляшкою по голові й викинули з машини... Авто працівники ДАІ помітили в Клішківцях i почали переслідувати. Лише заблокувавши автівку на одній iз вулиць села, вдалося нарешті зупинити зловмисника, який ледве не спричинив кілька дорожньо–транспортних пригод. Спільника 26–річного хлопця затримали вже згодом. Обом викрадачам загрожує позбавлення волі від 7 до 12 років. До того ж один iз них уже мав проблеми з законом і нещодавно вийшов із–за ґрат за амністією.

Спортивні ігри на місці пустки

У Тальному Черкаської області облаштували сучасне футбольне поле зі штучним покриттям. Оскільки в минулі роки райцентр не мав власного тренувального майданчика для любителів шкіряного м’яча, то відкриття стадіону стало справжньою подією для тутешніх футболістів. «Приємно бачити, як на новому футбольному полі і діти, й дорослі тепер у футбол грають. Тут же будемо проводити й районні матчі та різноманітні спортивні змагання», — розповіли «УМ» у Тальнівській райдержадміністрації.

Щоб співати пісню на реальні слова...

«Не плачте душею, мій друже ковалю, бо дуже нелегко й мені самому», — незнайомі слова на дуже знайому мелодію. Поки не впізнали? Тоді ще один куплет: «Кудись наші коні помчали далеко І долю понесли у зоряну ніч. Нам сниться в розлуці згорьований батько, Зсивіла дружина приходить у сні...» Під цю мелодію немало російських патріотів сумували над долею білогвардійця поручика Голіцина. Насправді ж «поручик» з’явився набагато пізніше від громадянської. Його «народив» у 70–х Звєздінський. Оригінальну ж пісню створив Микола Матол у 1949 році, у Львові, в ОУНівському підпіллі. Так само вкраденою була й пісня, яку багато років старші покоління вважали радянською, — «Смело мы в бой пойдем за власть Советов...». Автентичний текст відносять до січня 1918 року, коли бійці армії Української Народної Республіки обороняли підступи до Києва від більшовицьких загарбників, очолюваних Мурав’йовим. «Чуєш, мій друже, славний юначе, як Україна стогне і плаче... Ми сміло в бій підем за Україну...»

Бутса для Геракла

Бутса для Геракла

У виставковій залі обласного центру «Козак–палац» представник Книги рекордів України Ігор Пiдчибій зафіксував факт, якому не пораділи хіба–що поляки, причетні до виготовлення свого часу футбольної бутси довжиною 3 метри 45 сантиметрів. До 12 листопада це була найбільша у світі «взувачка» для гравців «пінки ножної» (так у Польщі називають футбол. — Авт.), відтепер же творцем світового рекорду є запорізький майстер Юрій Олександров.

Косів і далі крутить педалі

Популярний проект «Велокраїна», який упродовж двох років реалізували на Прикарпатті за фінансової підтримки Програми транскордонного співробітництва Євросоюзу, завершився під вдячні оплески любителів крутити педалі на крутих гірських віражах. Утім коли вичерпалися півмільйона євро зовнішньої грошової підтримки, то постало питання збереження мережі доступного та активного дозвілля в Карпатах у незимовий сезон. «Завдяки проекту в нашому районі вдалося розробити кілька цікавих маршрутів різної складності і, щоб їх не втратити, а ще й модернізувати, ми створили громадське об’єднання «ВелоКосів», — розповідає «УМ» один iз його засновників Ростислав Мартинюк. — За власні кошти ми закупили велокомп’ютери, зробили опис орієнтирів, які допоможуть гостям не заблукати на тому чи іншому маршруті, зібрали інформацію, візуальну зокрема, про визначні архітектурні, історичні та природні пам’ятки нашого краю».