У Даші Малахової — дуже щільний графік. Вона встигає знятися в Аргентині у телепроекті «Битва українських міст», записати «Школу смачного життя» на каналі «Меню–ТБ», зіграти у виставах «Театру на Подолі». І щодень (і по кілька разів на день), коли у Києві, піклується про домашніх на власній кухні. Оскільки і в кулінарній телестудії встановлена плита, Даша часто готує обід (наприклад, овочеве індійське карі та піту) знімальній групі. «Бувають дні, коли часу вистачає лише на бутерброди, — зізнається авторка книги «Картата–потата», яка вела однойменну програму на «Інтері». — Але зазвичай моє життя насичене кулінарією».

«Мовна політика та мовна ситуація в Україні» (К.: Києво–Могилянська академія) — звіт про однойменне міжнародне дослідження, здійснене представниками п’яти дисциплін: антропології, мовознавства, політології, юриспруденції, соціології. З українського боку брали участь, наприклад, професори Києво–Могилянської академії Лариса Масенко та Володимир Кулик, з боку європейського — науковці університетів Відня, Лондона, Кембриджа.

Ідея спорудження в Запоріжжі пам’ятника Сталіну — «під шумок» святкування 65–річчя Перемоги та приходу до влади дружніх для Компартії «регіоналів» — набуває дедалі реальніших обрисів. Комуністи як автори цього проекту запевняють, що ніщо і ніхто не завадить їм до 9 травня спорудити на приватній ділянці статую чи, радше, бюст авторитарного «батька народів». Секретар Запорізького обкому КПУ Олександр Зубчевський повідомив журналістам, що це буде «напівфігура у військовій формі генералісимуса із зіркою Героя соціалістичної праці». За словами комуніста, проект передбачає, що скульптурна композиція на постаменті з червоного граніту матиме загальну висоту три метри.

Ініціатори увічнення радянського ката в незалежній Україні досі утаємничують і місце встановлення пам’ятника, й ім’я столичного скульптора, котрий «ліпить за ідею» (однак принаймні половину вартості роботи воліє отримати готівкою), і загальний кошторис провокації. Водночас «УМ» вдалося дізнатися, що місце для п’єдесталу Сталіну відведено в районі майдану Фестивального.

У рамках «Програми транскордонного співробітництва Польща—Білорусь—Україна 2007—2013» Луцьк у партнерстві з Товариством самоврядних ініціатив польського міста Люблін подав на конкурс проект «Карта шуму в Луцьку — як приклад системи моніторингу шкідливих фізичних факторів для міст середньої величини». Він передбачає створення системи моніторингу шуму в Луцьку, інсталяцію декількох пунктів вимірювання рівня шуму, а також обробку карти шуму. Загальний бюджет проекту склав майже 244 тисячі євро.

Коли торік учасниця «Битви екстрасенсів» на одному з телеканалів Дарина С. зробила сенсаційний прогноз про можливу техногенну катастрофу на Дніпрогесі, це здебільшого викликало скепсис. Згодом версію можливої руйнації греблі і затоплення значної частини Запоріжжя оприлюднили місцеві ЗМІ, відтак міський голова Євген Карташов, посилаючись на висновки фахівців, тоді виступив з офіційним спростуванням: «Не вірте, Дніпрогес простоїть ще 300 років! Служби експлуатації постійно відстежують технічний стан тіла греблі — відхилень не зафіксовано».

Другий том проекту «Україна: хронологія розвитку» (К.: Кріон), де репрезентовано історію давніх слов’ян та першого їхнього державного утворення — Київської Русі, — належить до книжок так званого постійного попиту. Авжеж, пересічному громадяниновічитачеві завжди цікаво перевірити, чи не втратили магнетичних властивостей ті кілька понять, що міцно вживлені у пам’ять школою. Одним із таких магнітів є поняття «Київська Русь».

Чеська Республіка більше не видаватиме дозволів на працевлаштування громадянам України та інших держав, які не входять до Європейського Союзу (зокрема В’єтнаму, Монголії тощо). Таке рішення ухвалило чеське міністерство праці та соціальних відносин. Втратити роботу і право перебування в Чехії можуть навіть ті іноземці, які вже працюють у цій країні багато років — чинні дозволи вирішено не продовжувати.

Сорок чотири дні, 218 792 гральні карти і сталеві нерви — такого «комплекту» американцеві Брайану Бергу виявилося цілком достатньо для того, аби побити власний світовий рекорд. Із карт, загальна вага яких становить 272 кілограми, чоловік склав макет казино «Венеціанець», розташованого у китайському Макао. Як наголошують вражені представники Книги рекордів Гіннесса, котрі одразу внесли досягнення Берга до свого «талмуда», у роботі «картковий архітектор» не використав жодної краплини клею або якихось інших допоміжних речовин. Тобто якби під час своєї копіткої праці автор, скажімо, чхнув або зробив бодай один хибний рух, усе довелося б починати спочатку...

Завтра йому виповнюється 50 років — вік, що утверджує людину в зрілості: тепер патріарх «Бу­Ба­Бу» може вже офіційно вкорінитися у статусі патріарха української літератури.

Про Андруховича казано й писано багато. Дозволю й собі невеличку репліку: особисто мене приваблює в Андруховичевіписьменнику те, що він розімкнув зациклену на самокопанні постмодерну українську літературу й пустив своїх героїв подорожувати у часі й просторі. Для мого покоління його твори стали першими подорожами у Європу й спонукали потім податися слідами Стаса Перфецького чи Отто фон Ф. (чому ні?). Сьогодні ми поговоримо з Андруховичем про підсумки й плани, роботу і кохання, а завтра піднімемо келихи за його здоров’я: «Многая літа, Юрію!»