Переважна більшість футболістів, завершивши напружений сезон у національних чемпіонатах, отримала заслужений відпочинок, і лише «обрані», незважаючи на накопичену втому, продовжують виконувати професійні обов’язки у формі національної збірної. Їхня мета — головний континентальний турнір чотириріччя — Євро–2012. І окремі колективи вже на відстані простягнутої руки від України та Польщі.

Усупереч ажіотажу, який упродовж весни здіймався навколо призначення Олега Блохіна головним тренером збірної, перший його поєдинок після повернення до керма «синьо–жовтих» аж надто великого інтересу не викликав. Стартові хвилини товариського матчу Україна — Узбекистан спантеличили не грою, а напівпорожніми трибунами стадіону «Динамо».

Проблема прохолодного ставлення столичних уболівальників до національної збірної не нова. Ну не бажають київські фани підтримувати колектив, у якому зібрані вочевидь найсильніші футболісти України, але переважно не з «Динамо». Щоправда, до середини першого тайму прогалини на трибунах 17–тисячного стадіону потроху заповнювалися — напевно, насамперед охочими подивитися на експресивного, живого Блохіна–тренера, який активно переживає кожен ігровий епізод. І Блохін не підвів. По–перше, дав поживу для роздумів, виставивши на гру аж надто непересічний склад. По–друге, забезпечував «шоу» навіть за рахунку 2:0 на користь своєї команди.

Миколу Павлова, без перебільшень, слід називати тренером–довгожителем українського футболу. Уже 20 років — тобто відколи ще вітчизняний «спорт номер один» відправився в самостійне плавання — Микола Петрович на помітних, провідних ролях у тренерському цеху. Почавши плідну роботу біля керма визнаних грандів — «Дніпра» та «Динамо», цей фахівець згодом перейшов на роботу з командами, які не входили до вітчизняної еліти. Але ось цього сезону колоритний спец знову вивів у єврокубки полтавську «Ворсклу», з якою працює з 2007 року.

Про зміну орієнтирів, роботу в різних клубах та ще багато цікавого Микола Павлов розповів «УМ».

Час невпинно наближає найбільш стійких та витривалих тенісистів до вирішальних матчів на «Ролан Гарросі». Сьогодні на ґрунтових кортах столиці Франції пройдуть перші півфінальні поєдинки в одиночній сітці як у чоловіків, так і в жінок. Вочевидь найбільш рейтинговою подією стане дуель другої та третьої ракеток АТР — серба Новака Джоковича та швейцарця Роджера Федерера. Пікантності протистоянню додає тривала 43–матчева безпрограшна серія Ноло та можлива рокіровка на першій сходинці світового табелю про ранги у разі тріумфу серба.

Зазвичай зміна поколінь — доволі болісний процес, від якого страждають усі учасники пертурбації, особливо коли справа не клеїться. На плечі «озимого» покоління тисне тягар відповідальності за результат, якого немає; тренерський штаб проводить безсонні ночі в пошуках оптимальних рішень для повернення на попередні позиції; а вболівальники ностальгують за минулими зірками. Власне, з такими неприємностями в 2010 році зіштовхнулася оновлена вітчизняна збірна з художньої гімнастики. Без підтримки багаторічного лідера — Ганни Безсонової, котра завершила кар’єру, — Україна залишилася без нагород чемпіонату світу, вперше з 1992 року. І ось — нове випробування. Другий млинець виявився вже не глевким.

Напевно, в робочому графіку кожного пілота «Формули–1» Гран–прі Монако — червоний день календаря. Перегони вузькими вуличками міста мільйонерів, Монте–Карло, потребують додаткових сил, уваги та енергії, аби убезпечитися від «поцілунку» з металевими відбійниками.

Кажуть, двічі в одну річку не ввійдеш. Однак, здається, закони природи написані для простих смертних, тоді як сильні світу цього здатні повернути час у протилежний бік. Про надлюдські ігрові можливості футболістів «Барселони» почали говорити ще кілька років тому, коли каталонці, очолювані Хосепом Гвардіолою, тріумфували в Лізі чемпіонів, перегравши в Римі «Манчестер юнайтед». Тоді майже всі лаври дісталися аргентинському феномену Ліонелю Мессі — найкращому гравцеві планети. Однак минуло кілька років, і кількість прибічників теорії: «Барса» — найкраща команда всіх часів і народів», — збільшилася в геометричній прогресії. Здається, що після феєричного суботнього фіналу на «Уемблі», де «гранатово–сині» знову виявилися сильнішими за «МЮ», противників такої аксіоми не залишилося взагалі.

Для найкращого тенісиста планети іспанця Рафаеля Надаля цьогорічний «Ролан Гаррос» може стати особливим. У разі тріумфу Рафа повторить рекорд шведа Бйорна Борга, який шість разів вигравав на відкритому чемпіонаті Франції. Однак «підкоригувати» історію та захистити минулорічний титул «королю ґрунту» буде вельми складно, адже його головний конкурент у боротьбі за французький «джекпот» розміром 1,2 млн. євро — другий номер світового рейтингу Новак Джокович — не програє вже 40 матчів поспіль. Нагадаємо, що напередодні «Ролан Гарроса» серб «узяв» два земляні «мастерзи» й у фіналах переграв саме Надаля. Власне, і на червоних кортах Парижа шляхи двох провідних тенісистів світу можуть перетнутися лише у вирішальному поєдинку.

Післязавтра в Ужгородській філармонії відбудуться урочистості з нагоди перемоги місцевих «Карпат» у жіночій гандбольній суперлізі. Саме перемогою, і не інакше, Борис Петровський називає завойоване його підопічними друге місце національного чемпіонату. «Для Закарпаття це масштабна подія, адже наше «срібло» — найвища нагорода ужгородського спорту в ігрових видах», — каже головний тренер «Карпат». — Команду в місті обожнюють: регіональний телеканал «Тиса» всі наші матчі транслює в прямому ефірі, і саме в Ужгороді зафіксована найвища відвідуваність матчів жіночої суперліги».