Люди зібралися біля легендарного «падаючого» паркану перд Радою. Паркан цього разу ніхто не чіпав, бо головною персоною дня стала... корова Каріна, яку привели з собою фермери. Сіль акції протесту полягала в тому, щоб завести тварину до Верховної Ради. Такого не очікував ніхто, навіть правоохоронці, які від шоку довго не могли отямитися і єдине, що змогли придумати, так це взяти тварину в облогу. Потрійний кордон «Беркута» навколо корови виглядав кумедно. А демонстранти в цей час кепкували. «Скоро дванадцята година, пора корівку доїти», — кричала жінка. Єдина людина, яка по–справжньому хвилювалася за худобу, був господар Карiни пан Григорій. Як виявилося пізніше, йому заборонили забрати корову від «беркутівців», і чоловік уже почав сумувати за втраченим. Та вихід знайшовся — Каріну подарували Олегу Ляшку, який єдиний iз депутатів ВР вийшов до протестувальникiв.

Уперше за багато років росіяни вийшли на мітинг, обсяг якого не можна охопити фотокамерою. Ввечері 6 грудня на Тріумфальній площі зібралися не сотні людей, як досі, а кілька тисяч незгодних з виборчими фальсифікаціями. Несанкціонований мітинг було розігнано, 569 його учасників потрапили в буцегарню. Учора біля судів, які розглядають справу затриманих «за непокору властям», спалахували спорадичні акції протесту. На суботу опозиція готує новий мітинг, взяти участь в якому зголосилися 10 тисяч користувачів соціальних мереж. Протест, який поволі вихлюпнувся з інтернету на вулицю, став несподіванкою для влади могутніх «кремлівських карликів».

У попередньому складі Державної Думи партія Путіна–Медведєва «Єдина Росія» мала 315 iз 450 мандатів, у нинішньому, помітно втративши, вона отримує лише 238. Для прийняття законів конституційного значення «єдиноросам» доведеться входити в коаліцію з кимось з інших переможців недільних виборів — тих партій, що й дотепер були представлені у нижній палаті парламенту: КПРФ, «ліберальних демократів» Жириновського та «Справедливої Росії». Втрата кількадесяти мандатів є внутрішньо важливою, та не більше. Владний моноліт Росії похитнувся хіба що на міліметр, а для глиби таких колосальних розмірів це нічого не значить.

Трудовий колектив книгарні «Сяйво» уже виграв один суд у рейдерів, які під патронатом КМДА 20 місяців тому закрили книгарню і намагаються передати її приміщення, розташоване в самому серці столиці, іншому, комунальному, власнику.

360 делегатів Національної спілки письменників України два дні поспіль засідали в санаторії у лісовому масиві під Києвом — у Пущі–Водиці, — марно намагаючись обрати нового голову організації. Закулісна боротьба претендентів була настільки затятою, що жоден з трьох основних кандидатів — Володимир Яворівський, нинішній голова НСПУ, керівник її київської організації Віктор Баранов та поет Леонід Талалай — не набрав необхідної кількості голосів, тобто 50 відсотків плюс один голос, тож Спілці доведеться розкошелюватися і проводити з’їзд іще раз. Він відбудеться не пізніше, ніж через місяць.

Від 5 до 10 тисяч людей візьмуть участь у сьогоднішньому Марші слави УПА, який традиційно на Покрову, в день заснування Української повстанської армії, проводять у столиці праві. Утім, судячи із заявок, поданих напередодні в органи місцевого самоврядування, марш матиме щонайменше два «рукави»: ВО «Свобода» та його прихильники крокуватимуть від пам’ятника Шевченку до Михайлівської площі; в УНА–УНСО радикальніший маршрут — від Аскольдової могили до Алеї слави і потім на Банкову.

Підгорецький замок, що неподалік Львова, у ХVII ст. називали «галицьким Версалем». Це була резиденція польського короля Яна ІІІ Собеського. Сьогодні цей замок хочуть зробити резиденцією чи то Януковича, чи то Азарова. З несподіваною ідеєю виступив знаний музейник, хранитель палаців Львівщини, директор Львівської картинної галереї Борис Возницький. Ініціативі 85–річного вченого в адміністрації Президента поки що не дали зеленого світла, але начебто це питання розглядали в Кабміні.

«Я задоволений усім побаченим. Очевидний прогрес усієї інфраструктури, — підсумував учора президент УЄФА Мішель Платіні дводенну інспекційну поїздку «футбольними містами» України. — На наступному засіданні виконкому УЄФА (8–9 грудня у Венеції. — Ред.) я скажу всім, що Україна готова і ми зможемо провести прекрасне Євро в цій країні».

Тисячоліття «найсвятішого зі всіх найсвятіших» храмів Русі — собору Софії Київської — Україна відзначає не 4 листопада, коли, за найновішими висновками науковців, було закладено перший камінь у будівництво храму, а цими днями, наприкінці вересня. Пік офіційних урочистостей — піднесена до найвищого державного рівня сцена на Софійській площі, з якої цієї суботи виступить Президент Янукович у супроводі художнiх колективів та церковних хористів. Чому вирішено святкувати тисячоліття наввипередки історії? Причина тривіальна. Через погоду, пояснюють у Національному заповіднику «Софія Київська», адже в листопаді може бути холодно і мокро, а під дахом заповідника не вміститься таке велелюдне зібрання.

Софія Київська, найвизначніша з християнських святинь Русі, і досі має свої таємниці та загрози. Її приклад свідчить, що сакральній пам’ятці на наших теренах треба прожити років з тисячу, щоб отримати увагу і суттєву підтримку держави.

600 заходів, 26 країн, 800 учасників, з них 250 — ті, що вміють писати, переважно добре писати, 400 конкурсних книжок, зо два десятки актуальних «круглих столів» — Львівський форум видавців розширюється, грандіозно розбухає. У державі, яка так поволі розвивається, равлик (символ Форуму) повзе з завидною швидкістю. Найважливішою в країні культурною подією року називає Форум директор успішного видавництва «А–Ба–БА–ГА–Ла–Ма–Ги» Іван Малкович. А ще — «Великоднем для письменників та видавців, бо кожен намагається саме до Львівського форуму видати свою книжку, «спекти» свою «паску». Отже, книжковий «Великдень» наближається — як завжди, у Львові, зі «штаб–квартирою» в Палаці Потоцьких, чекайте 14—18 вересня.