Замість того, щоб витрачати «приховані» від народу завдяки підвищенню мінімальної зарплати до 205 замість 237 гривень кошти на вибори, краще пустити їх на добру справу — все одно простим людям вони вже не дістануться. Можливо, саме такими були міркування заступника голови Комітету Верховної Ради із закордонних справ, «нашого українця» Ігоря Осташа, коли він запропонував своїм колегам по парламенту доручити Кабміну виділити 1 мільйон гривень... Грузії. Річ у тім, що, як сказано в пояснювальній записці до проекту постанови під авторством пана Осташа, керівництво Грузії звернулося до світового співтовариства з проханням про надання фінансової допомоги для проведення дострокових виборів президента й парламенту.

Про вплив економічної політики, яку проводить влада, насамперед коаліційний уряд Віктора Януковича, на фінанси — державні і «людські» — розмірковує президент Асоціації українських банків Олександр СУГОНЯКО.

Учора в Кабулі мало розпочатися засідання лоя джирги — зібрання приблизно 700 найвищих політичних, релігійних та племенних достойників Афганістану, на якому буде розглянуто та прийнято нову Конституцію країни. Але з огляду на те, що значна частина делегатів з віддалених регіонів країни не встигла дістатися до столиці, початок конституційного зібрання відкладено на день-два. Вважають, що лоя джирга триватиме кілька тижнів. Президент Афганістану Хамід Карзай закликав делегатів виявити максимальну відповідальність і провести дебати та прийняти Конституцію впродовж наступних 7—10 днів. Представники Талібану погрожують делегатам зібрання терористичними актами та закликають населення бойкотувати заплановані на червень 2004 року президентські вибори. Немає згоди стосовно положень Конституції і серед самих делегатів, оскільки в запропонованій формі вона передбачає надзвичайно сильну президентську владу. Окремі делегати мають підозру, що Конституцію розроблено з метою закріпити на довгий час перебування при владі діючого президента Хаміда Карзая.

Координатор більшості Степан Гавриш, якого днями замість екс-віце-спікера Геннадія Васильєва обрали співголовою тимчасової парламентської комісії з опрацювання проектів змін до Конституції, постійно наголошує на тому, що для проведення політреформи треба йти на діалог з «лівими» — СПУ та КПУ. При цьому, як уже писала «УМ», він вважає, що компромісом можуть стати пропорційні вибори. Однак частина координованої Гавришем більшості навряд чи погодиться на такі «домовленості»: 53 нардепи, які входять до мiжфракцiйного об'єднання мажоритарникiв, збираються протидiяти внесенню на розгляд сесiї парламенту законопроекту про вибори народних депутатiв за списками. Протидія цим намірам, за словами члена депутатської групи «Народовладдя» Олексiя Козаченка, проявлятиметься «незважаючи на те, вiд кого вони виходитимуть».

Людям, що беруть участь в акції «Нашої України» зі збору підписів за всенародні вибори Президента, намагаються завадити ледь не в більшості областей і, що показово, — під однаковими приводами. Почавши з Донецька, де було затримано голову облвиконкому партії «Реформи і порядок» Ігоря Секінаєва зі складанням протоколу про адміністративне порушення — мовляв, шкодив своїм наметом благоустрою міста, — подібну практику взяли на озброєння й правоохоронці в інших регіонах.

Народний депутат Володимир Стретович — голова Комітету ВР з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією — зареєстрував у парламенті проект внесення змін до Закону «Про вибори Президента України» під №4418, в якому пропонує Верховній Раді переписати частину 5 статті 2 чинного виборчого закону. Ідея Стретовича вельми цікава: слід зробити так, щоб кандидатом у президенти не міг стати громадянин, який був засуджений, навіть у разі погашення та зняття судимості в установленому порядку. (У діючій редакції закону ця стаття передбачає можливість висуватися колишньому злочинцю на посаду глави держави у разі погашення та зняття судимості).

Наступний рік пройде під знаком посилення неоколоніальної політики Росії, і найбільш ласою мішенню російських інтересів на пострадянському просторі є Україна. Кремль активно впроваджуватиме в нашій державі свої інтереси — через прямий політичний вплив, через бізнес-структури, через контроль за зміною української владної еліти.

Говорячи про роки незалежності нашої країни, багато експертів зазначає, що протягом цього часу як держава Україна фактично не відбулася. Аргументи цьому твердженню наводять різні: починаючи з відсутності реформ і закінчуючи слабкою роллю на міжнародній арені. Останнім часом, однак, все частіше мусується й інше твердження: усі згадані проблеми можна вирішити вже з листопада 2004 року, після перезидентських виборів. «Наступні вибори — дуже важливий етап для України та світу. Важливі при цьому не лише результати виборів, а й те, хто переможе: європейська демократія чи східна культура», — зазначив Ендрю Вільсон, старший лектор Школи слов'янських і східноєвропейських досліджень (Велика Британія) під час міжнародної конференції «Сучасні ризики та завдання демократичного розвитку України».

Відомий письменник минулого століття Рей Бредбері писав: «Якщо вбити метелика — порушиться код Всесвіту». Можна собі тільки уявити, як порушиться генетичний код народу, у якого вбито десять, сім або й п'ять мільйонів громадян... Можна осягнути і зрозуміти всю драматичність поразок та втрат у його подальшій історії. Але, якщо по 70 роках трагедії народ здатний пом'янути душі невинно убієнних, він вистояв. Тому є впевненість, що тотального порушення у нашій суспільній свідомості не сталося. А ще є віра в історичну перспективу і в людей. У тому числі і з парламентської більшості.

За поданням Сейму минулого четверга Конституційний суд Литви почав розгляд питання, чи президент Роландас Паксас порушив Конституцію, надавши литовське громадянство росіянину Юрію Борисову — найщедрішому спонсору своєї президентської виборчої кампанії. Офіційно Борисов дав Паксасу на вибори 1,2 млн. літів (350 тис. євро), але неофіційно говорять про кілька мільйонів доларів. Перебіг засідання суду був прозорим — його транслювали в прямому ефірі Литовського громадського телебачення. Суд викликав на прослуховування і Паксаса, і Борисова, який є власником підприємства з ремонту гелікоптерів, а в минулому був бізнес-партнером Паксаса. У своєму виступі перед членами Конституційного суду президент заявив, що не порушив законодавство, надавши литовське громадянство Борисову, оскільки зробив це на підставі висновку Громадянської комісії, до складу якої входять представники Генпрокуратури, міністерства юстиції, МЗС, департаменту з міграції. Він також нагадав, що Борисов отримав державні нагороди Литви від попереднього президента Валдаса Адамкуса.