Сьогодні Джонові Уїнстону Леннону виповнилося б 70. Учасник легендарної групи «Бітлз», рок–музикант, співак, поет, композитор, художник, письменник і борець за мир, британець Леннон був однією з найяскравіших особистостей ХХ століття. Його життя обірвалося 8 грудня 1980 року у Нью–Йорку від кулі психічно неврівноваженого Марка Чепмена (убивця й досі відбуває довічне ув’язнення). Тож цього року шанувальники творчості знаменитого «бітла» відзначатимуть іще один, сумний ювілей — 30–ті роковини від дня його смерті.

Премія миру є однією з найбільш непередбачуваних із Нобелівських премій (скажімо, минулого року її несподівано отримав президент США Барак Обама). Цього року на здобуття цієї надзвичайно почесної нагороди претендувало аж 237 кандидатів, серед яких — 38 організацій. Учора Нобелівський комітет оголосив переможця: ним став китайський дисидент Лю Сяобо, якого відзначили «за тривалу та ненасильницьку боротьбу за фундаментальні права людини в Китаї».

Впливовий американський журнал «Форбс» оприлюднив черговий щорічний список 100 най­впливовіших жінок світу. Якщо інші рейтинги цього авторитетного часопису, наприклад, перелік 400 найбагатших людей світу, вирізняються ретельністю дослідження та чіткими критеріями оцінювання, то у виборі найвпливовіших жінок укладачів часопису занесло в бік американського патріотизму. Виявляється, більшість впливових жінок світу мешкають у США.

Лауреатом Нобелівської премії з літератури став перуанський письменник, драматург, публіцист, філософ і політичний діяч Маріо Варгас Льоса. Як зазначено в обґрунтуванні Нобелівського комітету, його відзначено за «картографію владних структур та пронизливі картини спротиву особистості, бунту і поразки». Льоса належить до того грона письменників та поетів, які роками претендують на Нобеля. Цього року нарешті настала і його черга.

«З Україною — без змін» — так називається велике інтерв’ю з новим президентом Польщі Броніславом Коморовським, що вийшло вчора в польській газеті «Жечпосполіта». Коморовський пояснює причини активізації контактів з Україною, що спостерігається останнім часом (упродовж тижня — два візити президента Польщі до України, в Харків і Ялту, та візит українського Прем’єр–міністра Азарова до Варшави). «Почався новий президентський термін (у Польщі). Цілком нормально, що на початку каденції підтверджується попередній рівень відносин двох країн та вказуються нові напрями», — каже глава РП. За словами пана Коморовського, це продовження лінії не конкретного президента, а всієї Польської держави.

Нобелівську премію з хімії цього року присуджено «за нові, більш дієві методи зв’язування атомів вуглецю для синтезу складних молекул, які можуть покращити наше повсякденне життя». Лауреатами стали американець Річард Ф. Хек та японці Ейїті Негісі й Акіра Судзукі. Науковці отримали «Нобеля» за фундаментальні розробки в галузі металорганічного каталізу, зокрема каталізу органічних зв’язків за наявності паладію. Американсько–японська група розробила нові методи , які дозволяють створювати складні органічні частинки, що імітують наявні в природі. Завдяки цим методам з’явилися нові лікарські препарати і матеріали, які використовуються в електроніці, сільському господарстві та інших галузях промисловості. Зокрема, саме розробки цьогорічних лауреатів посприяли появі такого матеріалу, як пластик.

В Угорщині сталася велика екологічна катастрофа. У ніч із понеділка на вівторок на алюмінієвому комбінаті поблизу міста Веспрем, що за 50 км від озера Балатон, прорвало резервуар із так званим червоним шламом — надзвичайно токсичним відходом виробництва алюмінію. Червона від окисленого заліза болотиста субстанція залила села Колонтар, Девечер та Шомловашархель за 150 км вiд Будапешта й потекла в напрямку інших населених пунктів, з яких учора екстрено евакуювали мешканців.

Нобелівський тиждень триває: вчора Шведська королівська академія наук оголосила лауреатів премії у галузі фізики. «Нобеля–2010» у цій категорії здобули двоє вчених російського походження — нині громадянин Нідерландів Андре (Андрій) Гейм та Костянтин Новосьолов, що має подвійне громадянство Росії й Великої Британії. Науковців із Манчестерського університету (Англія) відзначено «за новаторські експерименти, які стосуються двовимірного матеріалу графену». Премію в розмірі 10 мільйонів шведських крон (близько 1,5 мільйона доларів США) лауреати розділять порівну.

На парламентських виборах у Латвії, які відбулися минулої суботи, перемогу здобув правлячий блок «Єдність» на чолі з чинним прем’єр–міністром Валдісом Домбровскісом. Як повідомив учора голова центральної виборчої комісії Латвії Арніс Цимдарс, його підтримали 31,1 відсотка виборців. Друге та третє місця, за попередніми даними (офіційні результати оголосять приблизно через два тижні, після розгляду всіх скарг), посіли блок «Центр згоди», який репрезентує російськомовне населення Латвії (26 відсотків голосів) та Союз зелених і селян (19,7 відсотка). Окрім того, до Сейму пройшли об’єднання «За кращу Латвію» (7,65 відсотка) та Національне об’єднання «Вітчизні і свободі / Все Латвії!»  (7,64 відсотка). Відтак зі 100 мандатів Сейму «Єдності» відійде 33, «Центру згоди» — 29, Союзу зелених і селян — 22, а «За кращу Латвію» та радикальні націоналісти з Національного об’єднання здобули по вісім місць.

Минулої неділі Німеччина відсвяткувала ювілейний День єдності — 20 років тому Федеративна Республіка Німеччина возз’єдналася в одну державу з Німецькою Демократичною Республікою. Головні урочистості відбувалися в найменшій федеральній землі Бремен, оскільки саме вона на цей час головує в Бундесраті (федеральному парламенті). Відзначити цей особливо важливий для всіх німців день до Бремена прибули канцлер Німеччини Ангела Меркель, президент країни Крістіан Вульф, а також політики ФРН, колишньої НДР та інших країн, завдяки яким стало можливим возз’єднання двох частин німецького народу в єдину державу. Як повідомляє канал «Євроньюз», почесне місце було відведено екс–канцлеру Гельмуту Колю, завдяки зусиллям і під час правління якого НДР злилася з ФРН.