А відправиться пан Бен–Наїм туди, де на нього, либонь, давно чекають — до Росії. Увесь минулий рік чоловік, заповзято співпрацюючи з тутешнім штабом «регіоналів», добряче попсував нерви кримській міліції та її керівнику, генералу Геннадію Москалю. Передовсім тим, що на всіляких прес–конференціях , а ще більше в місцевих ЗМІ методично піддавав нищівній критиці Геннадія Геннадійовича і навіть задля цього напнув декілька «протестних» наметів напроти будівлі міліцейського Главку. У відповідь пан Москаль в інтерв’ю одному з місцевих щотижневиків відверто назвав того... «говнометом» Анатолія Гриценка (спікера Кримської ВР. — Авт.). Ну й, звичайно ж, міліція предметно зацікавилася тим, які шляхи–дороги привели «екзотичного» правозахисника до сонячного Криму.

Апеляційний суд міста Києва на початку цього тижня завершив розгляд апеляцій у кримінальній справі щодо колишнього голови Козелецької райдержадміністрації Володимира Француза та його брата Віктора. Суд залишив у силі вирок Святошинського райсуду столиці, винесений у травні минулого року, за яким Володимира Француза за одержання хабара в особливо великому розмірі (200 тисяч дол. США) засуджено до дев’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна. Його брата Віктора, як посібника в одержанні хабара, засуджено до трьох років «колючки» з конфіскацією майна. Як повідомили «УМ» у прес–службі прокуратури Чернігівщини, Віктора, який на час розгляду апеляції перебував на підписці про невиїзд, узяли під варту в залі суду.

Замість традиційної для представників цієї професії «фомки», тобто невеликого лома для зламування замків та дверей, у цього фахівця міліціонери вилучили більше ста (!) найрізноманітніших відмичок. Власне, йдеться про розкішний набір інструментів, якими зазвичай користуються представники багатьох професій — від сантехніків до ювелірів. «Фаховий» арсенал 37–річного чоловіка налічував також понад 200 «звичайних» і близько десятка електронних ключів (останніми відчинялися двері під’їздів). За таких умов завбачливо придбаний на випадок «екстриму» пістолет із гумовими кулями використовувати практично не доводилося. Адже до «зачистки» кожного наступного помешкання непроханий гість ретельно готувався. Спершу за допомогою двох біноклів увечері «вираховував» саме ті квартири, які на певний час залишалися без господарів. Потім, уже зблизька, обстежував замки їхніх дверей, обираючи ті, які міг відчинити «без шуму та пилу».

Невеличка річка в Мелітопольському районі набула слави на весь регіон завдяки… пограбуванню квартири одного заможного мешканця районного центру. Як розповіла співробітник Мелітопольського райвідділу міліції Ольга Воропай, ще місяць тому з помешкання 48–річного бізнесмена зник сейф із серйозною «начинкою»: у ньому зберігалася не лише зброя, а й 18 тисяч євро, 6900 доларів США та золоті прикраси на солідну суму.

Чотирирічного хлопчика привезли до Тростянецької лікарні у непритомному стані. Лікарі виявили закриту черепно–мозкову травму, гематому на тім’яній частині, страшні синці на ручках та ніжках. З’ясувалося, що хлопчика незлюбив від початку 24–річний вітчим Микола. Сергійко народився в першому шлюбі дружини, а тому нагадував чоловікові про її життя «до нього». А ще характер мав не кращий, а як випивав, то часто піднімав руку і на Сергійка, і на його матір. Не чіпав Микола лише власного п’ятимісячного сина. Недарма кажуть: маєш дитину, шукай не чоловіка собі, а батька для неї. Та, народивши другого сина, жінка, певно, просто терпіла.

Цілий рік ця дивна пара не давала спокою ані собі, ані людям. У міліції зібралася ціла купа заяв як із боку нареченої, так і від мами молодика, в яких фактично йшлося про те, що це дивне кохання несе в собі загрозу для їхнього життя. Нареченого і наречену намагалися ізолювати один від одного, щоб вони в пориві ревнощів не повбивали один одного. Однак скандали з викликом міліції завжди закінчувалися однаково: на очах у здивованих співробітників правоохоронних органів наречена тягла хлопця в ліжко. Переспавши з «жертвою», Олексій Безух забував про все, і вчорашні погрози змінювалися на ніжні слова кохання. Так тривало близько року до тих пір, поки в запалі чергової сварки наречена не схопила ножа. За три дні до повноліття Льоші вона пробила його серце. Хлопець помер від утрати крові в лікарні.

Співробітники підрозділу боротьби з торгівлею людьми «на гарячому» — в сауні одного з гірських райцентрів Прикарпаття — викрили в сутенерстві місцеву 20–річну дівчину. Як повідомив «УМ» начальник прес–служби прикарпатської міліції Василь Гультайчук, звідниця, котру виключили з ВНЗ за нез’ясованих обставин, залучила свою колишню колежанку з навчання до проституції, аби вона в такий спосіб поетапно повертала їй позичені гроші.

Днями в Кременчуці правоохоронці «застукали» двох місцевих молодиків після «найінтимнішої» справи — коли один із них узяв 400–гривневий «гонорар» від двох спраглих до сексуальних утіх землячок. Так, 32–річний Віталій виконував роль сутенера, котрий привіз замовницям 25–річного «хлопчика за викликом» Сашка. Познайомилися вони зі своїми клієнтками через оголошення в місцевій пресі, що й дало змогу міліції «вирахувати» підприємливих бійців специфічного «фронту». Кожен із них оцінював свої послуги у 200 гривень.

Прибутки великого підприємства, та ще й у значних розмірах, просто так від оподаткування не сховаєш. Однак при бажанні завжди можна вигадати хитрі схеми, щоб частину коштів «винести за дужки». Одну з них спробувала реалізувати на практиці головбух ВАТ «Вінницягаз» Галина Т.. Вона скористалася тим, що деякі суми з обігу були спірними — щодо них розглядали справи в господарських судах, а тому кошти не включали до підсумкової цифри валового доходу підприємства.

Інспектор–ревізор одного з відділень Сумської міжрайонної державної податкової інспекції потрапила в поле зору працівників управління боротьби з економічними злочинами через оперативну інформацію. Стало відомо, що вона вимагає з місцевого підприємця дві тисячі гривень. За справу, варту того: мовляв, на початку року перевірятимуть твою підприємницьку діяльність, можливі чималі штрафи. Але інспектор пообіцяла, що до графіка перевірок його прізвище може й не потрапити... Якщо, звісно, не пошкодує винагороди для своєї «опікунки».