Як уже повідомляла «УМ», минулого тижня на розширену колегію Генпрокуратури не з'явилися міністр внутрішніх справ Микола Білоконь, голова Служби безпеки України Ігор Смешко та голова Координаційного комітету з боротьби з оргзлочинністю та корупцією при Президенті Ольга Колінько. Через відсутність «титанів» колегія ГПУ фактично була зірвана. Багато хто з політологів дійшов висновку: тим самим силові відомства показали Генпрокуророві Святославу Піскуну величезну дулю: мовляв, до його думки мало хто прислухається, декому він уже відверто набрид.

Учора ввечерi, коли цей номер «УМ» уже був готовий до друку, Президент Леонiд Кучма своїм указом без жодних пояснень звiльнив з посади Генерального прокурора Святослава Пiскуна. Цьому передував конфлiкт мiж ГП та СБУ i МВС, замiшаний на «справi перевертнiв» та сполучений зi «справою Гонгадзе». Схоже, прокуратура надто близько пiдiйшла до з’ясування реальних замовникiв та органiзаторiв убивства редактора «Української правди», i ось — кадровий висновок Президента.
Про останнi результати розслiдування «справи Гонгадзе» та колiзiї, що виникли у зв’язку з цим до вчорашнього вечора читайте...

23 жовтня Верховна Рада України ухвалила постанову «Про усунення загрози територіальній цілісності України, що виникла внаслідок будівництва Російською Федерацією дамби в Керченській протоці». За постанову в цілому висловилися 369 депутатів. Не підтримали її лише комуністи. Парламентська зала вже давно не знала такого рівня консенсусу при ухваленні принципового політичного питання. Що ж зуміло об’єднати (нехай на час) і пропрезидентську «більшість», і непримиренну опозицію? І які будуть стратегічні наслідки парламентського рішення для держави?

Посол, котрий добровільно йде у відставку на знак незгоди з політикою державної влади, яка, на його переконання, суперечить національним інтересам, — випадок унікальний у 13-річній історії України. Неординарний політичний жест Антона Бутейка, нині вже колишнього амбасадора України в Румунії, за останні три тижні, відколи він повернувся до Києва, не те що потьмянів чи знецінився, а був затулений іншими небезпечно яскравими подіями, насамперед пов'язаними з Тузлою. Отож «УМ» звернулася наразі до Антона Денисовича у світлі саме цієї, тузлинської, кризи, позаяк він є визнаним фахівцем у царині морського права, а завтра починаються українсько-російські переговори про розмежування Азова та Керченської протоки.

Знову настав час захоплення депутатами Національної телекомпанії?

Щороку українська діаспора у США проводить конференції «Україна на шляху до зрілої державності», де намагається звести за одним столом представників українського та американського урядів, незалежних експертів з України та інших країн. Минулого тижня відбувся черговий форум — цього разу експерти обговорювали економічні реформи в нашій державі. Поговорити про українські проблеми зібралися не тільки місцеві чиновники, а й представники Польщі і Росії. Прем'єр Віктор Янукович — глава української делегації — пробував використати захід для свого «піару», а американські чиновники — для просування в Україну своєї курятини.

Схоже, що «яма», яку «викопали» під Олександра Омельченка апологети його відставки з огляду на досягнення граничного для держслужбовця віку, вже стала занадто глибокою й небезпечною для міського голови. Спершу про те, що посаду голови Київської держадміністрації після свого 65-го дня народження Омельченко займає незаконно, заявив міністр юстиції Олександр Лавринович, а позавчора думку головного юриспрудента країни своїм рішенням підтримав і Печерський районний суд столиці.

Понад чверть українців вважає шанси Віктора Ющенка перемогти на президентських виборах найреальнішими. Про це свідчить дослідження Соціологічної служби Національного інституту стратегічних досліджень, яке було оприлюднено позавчора на прес-конференції в Києві вустами директора НІСД, радника Президента Кучми Анатолія Гальчинського.
На запитання «Хто з перерахованих вище кандидатів має найбільші шанси на перемогу у президентських виборах в Україні в 2004 році?» 27,9% респондентів відповіли, що найбільшими вони вважають шанси саме лідера «Нашої України».

Здавалося б, дещо дивно брати інтерв'ю в лідера українських лівих на з'їзді правої партії. Але зигзаги політичного розвитку України на сучасному етапі нівелюють парадоксальність появи голови СПУ Мороза в першому ряду форуму «порядних реформаторів» Пинзеника, роз'яснювальні бесіди колись одіозного чільника «групи 239» і «червоного спікера» в кулуарах рафінованого «нашоукраїнського» зібрання з активістами ПРП, навіть братання Олександра Олександровича з представниками протилежної частини політичного спектра. Все справді не настільки плачевно, як здавалося після припинення спільної участі опозиційної «четвірки» в акції «Повстань, Україно!» та початку інтригуючої присутності соціалістів і комуністів у початковому сценарії «медведчуківської» конституційної реформи. Олександр Мороз, давши журналістам «УМ» ексклюзивне інтерв'ю в Будинку кіно у перерві з'їзду ПРП минулої суботи, засвідчив життєздатність «четвірки» й розставив багато крапок над «і» в нагальних питаннях поточного моменту.