Медалі, які на недавній світовій першості з веслування на байдарках і каное здобула чемпіонка пекінської Олімпіади–2008 Інна Осипенко–Радомська, нікого особливо не здивували. А ось «золото» молодого Михайла Кошмана стало повною несподіванкою як для керівництва збірної, так і для самого каноїста. Отримавши серйозний енергетичний заряд від особистого наставника Галини Затуливітер, Михайло як на крилах пролетів п’ятикілометрову дистанцію, здобувши для України єдину золоту нагороду ЧС. При цьому, як виявилося, на змагання до угорського міста Сегед Кошмана збирали «всім миром». Про це каноїст із Миколаївщини розповів кореспондентові «УМ».

Другий день відкритого чемпіонату США був сонячний — навколо кортів у парку «Флешинг мідоуз», та й у самому Нью–Йорку мало що нагадувало про ураган «Айрін». Сіяна під номером два росіянка Віра Звонарьова навіть заявила, що в місті було більше шуму, ніж самого урагану. Учора в другому колі Звонарьова екзаменувала нашу Катерину Бондаренко; цей матч на корті Артура Еша закінчився пізно ввечері за київським часом.

Від перестановки місць доданків сума не змінюється — свідчить просте математичне правило. За схожим принципом останні два роки живуть і українські дзюдоїсти, у яких, незважаючи на зміну місця проведення чемпіонатів світу, кількість здобутих медалей залишається сталою. Минулого року в Токіо наші співвітчизники завоювали лише одну нагороду. Із таким же доробком повернулися підопічні Сергія Дуброви і нині з паризького «мундіалю». Щоправда, медаль стала дещо тьмянішою — бронзовою. Водночас ім’я володаря відзнак не змінилося — один за всіх старається Георгій Зантарая (вагова категорія до 60 кг). Тепер з урахуванням «золота»–2009 у киянина є повний комплект нагород чемпіонатів світу.

Останні два тижні вітчизняний футбол жив під диктовку Ліги Європи. Одразу п’ять представників елітного дивізіону билися за право зіграти в груповому раунді ЛЄ. Відтак єврокубковий квінтет упродовж 11 днів провів по чотири матчі: два — на євроарені, два — в чемпіонаті країни. До такого напруженого графіку готовими виявилися не всі. Якщо «Динамо» та «Металіст», котрі вже звикли битися на два фронти, безболісно пройшли «серпневу спеку», то «Ворсклі», «Дніпру» й «Карпатам» знадобиться час на латання пробоїн.

Слова про те, що українські дзюдоїсти — законодавці мод у сучасному дзюдо, — вочевидь будуть перебільшенням. Однак у Національному олімпійському комітеті перед стартом літніх Ігор від наших найсильніших єдиноборців щоразу небезпідставно очікують нагород. У Сіднеї–2000 «бронзу» для України здобув Руслан Машуренко (вагова категорія до 90 кг), а в наступні два олімпійські цикли «синьо–жовту» скарбничку срібною та бронзовою відзнаками поповнював Роман Гонтюк (до 81 кг). Можна припустити, що у відомстві Сергія Бубки небезпідставно сподіваються, що медальну естафету від наших «напівтяжів» у Лондоні перехопить представник найлегшої вагової категорії (до 60 кг) — Георгій Зантарая. Саме з ім’ям цього 24–річного киянина грузинського походження пов’язані успіхи нашої чоловічої збірної на трьох останніх світових першостях: у Роттердамі–2009 Георгій виграв «золото», наступного року в Токіо став срібним призером, а кілька днів тому, на 27–му «мундіалі» в Парижі, розжився «бронзою».

Сьогоднішнє київське «Динамо» не критикує хіба що лінивий. Але ж і справді є за що. Найтитулованіший вітчизняний клуб другий сезон поспіль «пролетів» повз елітний раунд Ліги чемпіонів. Ті самі два роки флагман українського футболу не може виграти чемпіонський титул на внутрішній арені. Водночас слід визнати, що «біло–синій» корабель отримав велику пробоїну ще раніше, коли 2002 року помер творець останніх динамівських тріумфів Валерій Лобановський. Відтоді у «Динамо» десять разів змінювався стерновий. «Немає результату», — пояснює причини частих ротацій тренерів легендарний динамівець Сергій Ребров, який останні два роки працює в тренерському штабі столичного клубу.

У розмові з кореспондентом «УМ» найкращий бомбардир українських першостей розповів про сучасні проблеми «Динамо», для розв’язання яких попросив терпіння у вболівальників, та пригадав найкращі роки своєї футбольної молодості.

Від початку тижня у спортивній редакції «УМ» не замовкає телефон — телеглядачі, які стежать за єврокубковими футбольними баталіями на вітчизняному супутниковому каналі «2+2», стривожені «чорним екраном». «Наш канал має дозвіл транслювати матчі Ліги чемпіонів лише на території України. Оскільки «2+2» за допомогою супутникової антени дивиться половина Європи та Росії, то ми змушені кодувати сигнал. Це вимога УЄФА. Порушувати її канал не збирається, адже з недобросовісним партнером надалі ніхто співпрацювати не буде», — пояснили «УМ» у технічному відділі каналу.

В один час — із 8–го по 14 серпня, але в різних містах — Вінниці й Познані — відбулися чоловічі та жіночі чемпіонати Європи з хокею на траві в дивізіоні II. У обох турнірах брали участь українські збірні і завершили змагання з однаковим результатом. Наші дівчата під орудою Світлани Макаєвої та чоловіки під керівництвом Павла Мазура фінішували п’ятими. Цей результат хоч і не підвищив жодну з команд у класі, проте дав обом збірним можливість зіграти у кваліфікаційному олімпійському турнірі. Відзначимо, що наші «літні» хокеїсти та хокеїстки — єдині представники вітчизняних командних видів спорту, які зберігають шанси на поїздку до Лондона–2012. А перші місця і підвищення в класі заробили збірна Шотландії у жінок і Чехії — у чоловіків.

Українські стрільці вирушали на континентальну першість до Белграда, маючи в доробку сім перепусток в олімпійський Лондон–2012: Іван Бідняк та Наталка Кальниш пройшли ліцензування на минулорічному чемпіонаті світу, на етапах Кубку планети кваліфікувалися до Лондона Артур Айвазян, Олег Омельчук, Дарина Тихова, Олена Костевич та Дарина Шаріпова. По завершенню ж чемпіонату Європи в активі української збірної стало вісім заповітних «квитків». Володар останньої перепустки — стрілець зі швидкісного пістолета Роман Бондарук. Він доклався до трьох із шести нагород, здобутих нашими співвітчизниками на першості Старого світу.