Парламентські «змагання» навколо персони чергового Генерального прокурора відтіснили на задній план заяву Святослава Піскуна, яку вiн наостанок, уже практично знятий з посади, подарував вітчизняним мас-медіа. Мовляв, слідству вдалося-таки розшукати та затримати справжніх фігурантів у так званій «слов'янській справі» (тобто пов'язанiй з містом Слов'янськ на Донеччині). Незабаром було названо імена громадян, арештованих за підозрою в організації замовного вбивства відомого на Донбасі телевізійника Ігоря Александрова — підприємець зі Слов'янська Олександр Рибак, його брат Дмитро і ще двоє місцевих молодиків, Руслан Турсунов та Олександр Онишко.

Листівки антимедведчуківського змісту знову з'явилися на вулицях Львова. Напис на плакатах — «Чому Медведчук мільярдер?», підпис — «Комітет свободи».

Скільки професій чи занять згадано у Новому Заповіті? Крамарі у храмі та римські легіонери, рибалки та «колеги» Марії-Магдалини, книжники та члени Синедріону, первосвященик Кайяфа та прокуратор іудейський Понтій Пілат... І, звісно ж, митарі, про яких у Біблії перекладу Івана Огієнка додається таке: «Митники» чи «митарі» — збирачі державного мита (податків), зненавиджені народом...».

У політичній Україні зараз багато говорять про вірогідність зриву або перенесення на пізніший термін президентських виборів-2004. Серед можливих варіантів спливає й такий, у якому основною «секретною зброєю» режиму виступає проголошення в державі надзвичайного стану. За спостереженнями автора цих рядків, серед нинішніх «стовпів», що підпирають владу Кучми, встановлення надзвичайного стану до закінчення виборів найбільше потрібне угрупованню Медведчука. Мало того, є деякі підстави вважати, що есдеки вже почали реалізацію плану «ГКЧП-2».

Тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради із забезпечення парламентського контролю за режимом державного кордону в районі Тузли запропонувала МЗС підготувати запит російській стороні — бажано у формі ноти — з проханням роз'яснити плани будівництва аміачного терміналу на Таманському півострові. Про це повідомив інформагенціям Ігор Осташ, голова згаданої комісії, після її позавчорашнього засідання за участі заступника міністра закордонних справ Олександра Моцика. Осташ повідомив, що на Тамані справді поновлено будівництво інфраструктури та під'їзних шляхів до аміачного термінального комплексу «Залiзний Рiг». Раніше, нагадаємо, телепрограма «Епіцентр» з посиланням на більш ніж достовірні джерела повідомляла, що дамба в Керченській протоці зводиться саме для забезпечення допустимого рівня хвиль біля наддорогого і стратегічно важливого для Росії аміачного терміналу.

Тридцять першого жовтня було відкрито карти. Віктор Ющенко, якого цей день ще більше наблизив до місії офіційно визначеного кандидата в президенти від опозиції, засвідчив, що найсильніші ходи його виборчої кампанії полягатимуть не в цілуванні ікон на Галичині, а охоплюватимуть «святая святих» — тили електорального суперника. Влада, ущільнивши свої лави, не стала розшаркуватися в штучних реверансах і вже за рік до «дня ікс» показала, за якою схемою, якою технологію і з якою упертістю буде реалізовуватися план недопущення перемоги того самого Ющенка. Схема ця вельми скидається на гру ва-банк, і ризикована вона не стільки для її творців — явно знову виписаних із Росії політтехнологів, — як для їхніх наймачів, а надто — для всієї керованої ними країни. Бо сенс технології-2004 — старий, як світ, — розділяй і пануй. І цю нещасну Україну ділитимуть (власне, вже ділять), наче тушу забитої худобини, надвоє. На неросійську і російську, патріотичну й космополітичну, реформаторську й консервативну, прозахідну й зорієнтовану на Схід, праву й неправу, загалом — «ющенківську» й «антиющенківську». Якраз проти ночі Хеллоуїна влада вбралася в куплений у сусідньому супермаркеті костюм Джека-різника й почала не лише свою звичну справу — лякати, а й різати по живому. Правил у гри немає, фішок — повно, а перемагає той, чия «половина» наступної пізньої осені виявиться більшою.

...Наступна сесія Донецької міської ради розглядатиме питання про перейменування тутешньої вулиці імені ХVIII партз'їзду. Депутати одностайно голосуватимуть за нову назву вулиці — імені I зірваного з'їзду...
Такий анекдот зараз розповідають у громадському транспорті обласного центру.

Рівно за рік до «політичного» Хеллоуїну «УМ» вирішила поцікавитися, якими бачать найвирiшальніші за всю 13-річну (на той час) історію України вибори парламентарії та політологи. Ми поставили представникам різних політичних сил та експертам три однакових запитання.

Наріжним каменем нової української демократії є, без сумніву, випробування виборчою системою, а саме — обрання на конституційних засадах представницьких органів влади, і насамперед — майбутнього Президента України. Однак, програючи в цьому змаганні, низка політичних сил та потенційних кандидатів діють уже в інших координатах, де демократія існує хіба що в ембріоні. Сумно дивитися, як владні мужі «плутають» Конституцію з об'єктом приватизації. Цього року Основний закон уже втретє підлягає тиску, і ейфорія депутатів від чергової, четвертої, спроби навряд чи викличе вдячність виборців.

Не секрет, що в наш час, як і наприкінці XIX століття, на початку та в середині ХХ, громадяни України масово залишають Батьківщину, шукаючи кращої долі в інших країнах. Багато хто вже назавжди осів на чужій землі — це триває так звана «четверта хвиля еміграції». Неофіційна статистика оперує семизначними цифрами щодо потенційних емігрантів, і ці юрби можна порівнювати з еміграцією періоду громадянської та Другої світової воєн.