Недільні парламентські вибори в Грузії ймовірно закінчаться повною перемогою проурядового блоку «Національний рух — Демократи», лідером якого є діючий президент країни Михайло Саакашвілі. За попередніми даними, оприлюдненими ЦВК Грузії, ця організація отримала 76,04 % голосів. Ще однією силою, що подолала необхідний семивідсотковий бар'єр, став опозиційний блок «Права опозиція: Промисловці — Нові» — 7,5%. За ними йде також опозиційна Лейбористська партія — 5,43%. А от партія аджарського лідера Аслана Абашидзе «Відродження» поки що набрала 0,66% голосів. За повідомленнями з Грузії, вибори загалом пройшли без значних порушень. Спокій хіба що порушила сутичка в аджарському місті Кобулеті.

Лафа скінчилася — тепер тим парламентаріям, у яких немає кількох зайвих тисяч одиниць національної валюти, доведеться випускати зайву енергію не в сесійному, а принаймні в тренажерному залі. А якщо пустотливі рученята таки не втримаються й поламають мікрофон, стілець або систему «Рада», пильний персонал Верховної Ради одразу вирахує суму завданих збитків із зарплатні непосидючого нардепа. А все через те, що у спікера парламенту Володимира Литвина урвався терпець, і голова законодавчого органу підписав розпорядження про те, щоб iз законного місячного заробітку депутатів, які беруть участь у бійках у сесійній залі, вираховували суму завданих збитків

Сьогодні в Київській опері Президенти Леонід Кучма та Олександр Кваснєвський відкриють Рік Польщі в Україні. Запланований великий символізм нинішнього візиту польського президента спаплюжила урядова криза в цій країні. Наразі б доречним став посол іншої сусідньої з Україною держави з його вже сакраментальним афоризмом «Хотіли як краще, а вийшло як завжди». Уряд польських соціал-демократів унаслідок розколу в партії змушений піти у відставку, його голова, Лєшек Міллер, заявив, що допровадить державу до Європи, і відразу, тобто в перших числах травня, як тільки Польща офіційно стане членом ЄС, залишить крісло прем'єр-міністра. Отже, через урядову кризу урочистий візит Олександра Кваснєвського «всох» до формату робочого і скоротився вдвічі — польський керівник відмовився від поїздки у Донецьк; він прилітає сьогодні надвечір, відкриває з фанфарами концерт в Опері, проводить завтра робочі переговори з Леонідом Кучмою та Віктором Януковичем — і пообіді вилітає на батьківщину.

Власне, результати виборів міського голови Ромен, що на Сумщині, 28 березня стали відомими ще 26-го. Саме цього дня територіальна виборча комісія вирішила подати до суду на одного з трьох кандидатів на посаду міського голови. Нагадаємо, кандидатами були Микола Калашник, який виконував обов’язки міського голови, а до цього очолював певний час районну державну адміністрацію, недавній донеччанин, заступник голови облдержадміністрації Микола Соколов, а також представник об’єднаної опозиції, соціаліст Олексій Біловол. Пропонуємо вгадати з трьох разів, на кого з цих кандидатів було подано?

Попри те, що вище керівництво України (зокрема Президент) називало січневу резолюцію Парламентської резолюції Ради Європи не обов'язковою для виконання рекомендацією, протягом останніх місяців влада багато в чому пішла назустріч вимогам ПАРЄ: політреформатори відмовилися від організації президентських виборів у парламенті, гарант нарешті оголосив список нових членів ЦВК тощо. Звісно, у цих рішеннях були свої політичні інтереси влади, тоді як, скажімо, проблеми з наступом на демократію в Мукачеві лише ускладнилися, додалося головного болю й у незалежних ЗМІ. Але, що б там не говорили про «божевільних старушенцій» (так деякі виконавці «темників» називали доповідачів Моніторингового комітету ПАРЄ Ханне Северінсен і Ренату Вольвенд), саме після гарячих січневих дебатів у Страсбурзі влада почала бiльше зважати на те, як її дії виглядають із Заходу.

Територіальна комісія Мукачевого й надалі відмовляє у реєстрації опозиційним кандидатам, які висловили бажання балотуватися на виборах мера, що відбудуться 18 квітня. У цю ситуацію був змушений втрутитися Мукачівський міський суд: він зобов'язав тервиборчком поновити реєстрацію народного депутата Віктора Балоги та екс-віце-мера Золтана Лендєла, винести вмотивоване рішення щодо реєстрації Василя Петьовки (трьох перелічених кандидатів підтримує «Наша Україна»), а також скасувати реєстрацію Ернеста Нусера, якого підтримує СДПУ(о). Однак рішення суду тривалий час залишалось невиконаним, бо ТВК не працював більше половини тижня: кандидати взагалі не могли потрапити у приміщення комісії чи бодай додзвонитися на телефон

«Я пропоную поправку до своєї поправки такого текстового змісту: «Надати право Президенту Леоніду Кучмі призначити наступну Верховну Раду України». І це тоді дійсно буде виходити абсолютно в дусі того, що ви щойно зробили. Я наполягаю на цьому голосуванні». Засмучений марною працею «нашоукраїнець» Роман Зварич і справді говорив серйозно — після майже 12-годинної роботи парламентарії прийняли всього три поправки до закону про вибори народних депутатів, при тому що проголосовано таких доповнень і виправлень на той час було близько п’яти сотень. І три чверті — внесені представниками «Нашої України».

Позавчора в райцентрі Ромни на Сумщині й без того неспокійну передвиборчу атмосферу (тут у неділю обиратимуть міського голову) підігрів мітинг, який влаштували Соціалістична партія спільно з «Нашою Україною» та Блоком Юлії Тимошенко на підтримку свого кандидата Олексія Біловола. На акцію мали приїхати й Олександр Мороз, і Юлія Тимошенко, і Віктор Ющенко, тож зійшлося кілька тисяч роменчан. І хоча заявлені лідери через зайнятість у столиці на Сумщину не доїхали, люди не розійшлися. Тим більше що відсутність своїх колег компенсував популярний «нашоукраїнець» Іван Плющ. Не розігнав натовп навіть рясний дощ.

Попри те, що депутатів, обраних в одномандатних округах, вкотре «ламають через коліно» (почалося це ще тоді, коли на початку каденції нинішнього скликання ВР чи не сотню таких кадрів, буквально «затискаючи пальці у дверях», «приєднали» до пропрезидентської більшості), примушуючи голосувати за закон про стовідсотково пропорційні вибори до парламенту, серед них усе-таки залишилися ті, хто не побоявся вголос висловити свою позицію. Учора четверо нардепів вийшли з депутатської групи «Народовладдя», яку очолює Богдан Губський (тепер у її складi 18 «багнетiв»). Василь Гаврилюк, Орест Климпуш, Олексій Козаченко та Володимир Шкляр таким чином показали, що обурені поведінкою фракції, яка не підтримала їхню пропозицію про неприйнятність голосування за «пропорційний» законопроект.

У тій атмосфері, яка панувала вчора в кулуарах Верховної Ради, мабуть, можна було вішати сокиру — напруга, що витала в повітрі, точно не дала б їй упасти. А все через закон про вибори народних депутатів. Як уже не раз розповідала «УМ», без ухвалення й підписання Президентом цього законодавчого акту, згідно з яким вибори до парламенту відбуватимуться лише за партійними списками, ліва частина сесійної зали нізащо не проголосує за внесення змін до Конституції. Натомість абсолютна більшість мажоритарників просто криком кричить (переважно в душі) про те, що приймати такий закон — означає порушувати їхні права і права їхніх виборців, що пропорційна система недосконала, що... аргументів у «одномандатних» парламентаріїв не бракує. Але при цьому вони, бідолахи, безперечно, проголосують за стовідсотково пропорційний законопроект. А куди подітися, якщо Папа наказали? Натомість опозиція (йдеться про «Нашу Україну» та БЮТі), яка давно й послідовно виступає за перехід на «пропорційку», у цьому випадку чудово розуміє, що прагнення «більшовицьких» керівників якомога швидше «протиснути» виборчий законопроект продиктоване лише наказом зверху, бо з якихось невідомих і незбагненних причин Банковій не терпиться проштовхнути політичну реформу «тут і тепер», ну от просто негайно.