Мандри писанки

Величезну писанку, висотою в чотири метри і вагою 200 кілограмів, встановлять на Соборній площі міста. Поки що велетенське яйце, виготовлене з пластику, знаходиться в цеху черкаського заводу «Темп», де його власноруч розмальовує голова обласного осередку Національної спілки народних майстрів, заслужений майстер народної творчості Ольга Мартинова.

За яйце — 1000 гривень

У Коломиї вперше відбувся передвеликодній аукціон, організований благодійним фондом «Карітас» Коломийсько–Чернівецької єпархії УГКЦ. На кожний з півсотні лотів — переважно писанок, а також декорованих пляшок та картин, виготовлених юними вихованцями місцевого соціального центру (наймолодшому творцю — п’ять років), — знайшовся покупець. Найбільшу активність на незвичайних торгах виявив правлячий архієрей єпархії, владика Микола Сімкайло, котрий за десять скромних дитячих робіт виклав півтори тисячі гривень. А найдорожчою стала писанка, куплена підприємцем Володимиром Довганюком. Вона «потягнула» на тисячу гривень.

Курган Палія

Православне свято Благовіщення одеські патріоти відзначили пам’ятною акцією — поблизу мікрорайону Лузанівка вони почали насипати кам’яний курган. Місце для нього обрали невипадково. Як пояснив автор ідеї, отаман Чорноморського гайдамацького з’єднання Сергій Гуцалюк, саме тут загін запорожців, очолюваний полковником Семеном Палієм, наприкінці березня–початку квітня 1691 року здобув перемогу над турецько–татарським військом. Нині про цю історичну подію нагадує велетенський дерев’яний хрест, встановлений патріотичною громадськістю кілька років тому.

Крапля, що рятує

Щовесни під час посту гірники з Червонограда приїздять до Львова, аби здати свою кров для онкохворих дітей. Під час Великого посту кожен віруючий здійснює свою індивідуальну дорогу каяття і прощення. У шахтарів такою хресною дорогою є жертвування 450 мл крові хворим дітям з гематологічного відділення Західно–українського спеціального дитячого медичного центру. У шахтарській столиці Львівсько–Волинського басейну курирує цю справу волонтер Товариства Червоного Хреста, донор зі стажем, колишній прохідник, а потім — гірничий майстер Юрій Сікора. Нещодавно він укотре зібрав групу з більш як 30 молодих гірників і привіз товаришів до Львова для колективної здачі крові.

Піф–паф — ой–йой–йой!

Піф–паф — ой–йой–йой!

Поки у Києві захисники тварин протестують проти вбивства безпритульних братів менших, у Донецьку, схоже, влада так і не знає, як цивілізовано вирішити в місті цю проблему. Собак же, особливо на околицях міста, розвелося стільки, що вони вже стали реальною загрозою для мешканців міста. Нещодавно автор цих рядків став випадковим свідком галасу, який вчинила сусідка по під’їзду. На неї напала зграя бездомних собак, що традиційно мирно вешталися в цьому районі. Благо на допомогу не на жарт переляканій жінці вчасно прийшли прибиральниця та перехожі. Вже пізніше з’явився комунальник у спецкостюмі та з чимось, схожим на гвинтівку, в руках. Від нього собаки сахалися в різні боки, мов обпечені. І така реакція на людину зі зброєю у псів невипадкова.

Легені — «на замок»

Відносне пожвавлення економіки регіону — реалія, яку не варто оцінювати лише у позитивному аспекті, вважають краяни. Бо ж конвеєри приватних промислових гігантів дещо пожвавішали (на втіху їхніх власників), але ж результат, точніше наслідки — ідеться про інтенсивні викиди у довкілля, — не додають радостi мешканцям передовсім обласного центру. Упродовж 2011 року, як повідомив на засіданні Колегії обласного управління з охорони навколишнього природного середовища його очільник Ігор Бройде, екологи зафіксували майже 230 тисяч тонн викидів із стаціонарних джерел в атмосферу; позаминулого року їх було на 11,7 тисячі тонн менше.

І кожному — образок

І кожному — образок

У Львові діє єдиний у світі музей митрополита Української греко­католицької церкви Андрея Шептицького. Дбає про нього Ігор Федик, заслужений учитель України, автор понад 400 статей про історію України, науковий співробітник Центру досліджень визвольних змагань. Ідея створення музею належала дружині пана Ігоря, яка зараз, на жаль, уже покійна. Але Ігор Федик і весь колектив музею зробили все можливе, щоб заклад упродовж 22 років успішно функціонував. Праця не минула даремно, адже музею присвоїли статус «зразкового». Тут варто зауважити, що таких, «зразкових», в Україні лише десяток назбирається. Зараз його колекція нараховує кілька тисяч експонатів, які навіть не вміщаються у маленьке приміщення.

Біла квітка Холодного Яру

На Черкащині, в Холодному Яру, зацвів білим цвітом підсніжник складчастий, занесений до Червоної книги. Ця божественна краса буяє аж на 20 гектарах у лісі поруч iз Мотронинським монастирем, неподалік села Мельники Чигиринського району. «Для Черкащини унікальність цієї квітки в тому, що цей вид територіально прив’язаний до гірських масивів Криму, Кавказу, Румунії, а на нашій території він не зустрічається. Тож те, що підсніжник складчастий росте в Холодному Яру, можна вважати науковою сенсацією», — розповідає «УМ» Олександр Спрягайло, викладач кафедри екології та агробіології Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

Фанати пензля «поганяли» м’яча

Фанати пензля «поганяли» м’яча

Минулої неділі у полтавській Галереї мистецтв урочисто відкрили традиційну щорічну міжнародну виставку карикатур «Карлюка», яка у рік Євро–2012 має промовисту назву «Футбол об’єднує нас». Крім місцевого творчого об’єднання «карлюківців», цього разу її співорганізаторами стали фундатори фестивалю «Гоголь–фентезі» з Херсона. Як і завжди (вже вдванадцяте!), згадане дійство стартувало в день народження видатного земляка–сміхотворця Миколи Гоголя. Дотримуючись «протоколу», він з’явився перед публікою не з пером, а з футбольним м’ячем та свистком, яким і сигналізував про початок незвичного «матчу» за участю понад 600 карикатуристів із 54 країн світу.

Суто «регіональний» розбій

Суто «регіональний» розбій

...Коли голова Новомосковської міської «Просвіти» Емма Шаповалова прийшла до приміщення свого осередку, щоб вибрати літературу для поїздки на Західну Україну, то вжахнулася. На дверях будівлі, якою вони користувалися разом з іншими громадськими організаціями близько 20 років, висів замок, а документація, книги, обладнання, меблі, сувеніри, цінності, зібрані за весь цей час, зникли у невідомому напрямку. Зокрема, у розташованій тут «Українській світлиці» не стало двох ікон, трьох килимів, чотирьох державних прапорів, п’яти портретів гетьманів — загалом 61 одиниці 25 найменувань.