Це стало зрозумілим, коли Азаров повернувся з Москви з облизнем від Путіна. «Регiонали» думали: нащо платити більше, адже Україна з Росією стали такими близькими, такими братніми, ми ж віддали їм Севастополь до 2042 року. Але Кремль не захотів змінювати формулу розрахунку ціни газу, яка є явно несправедливою. Україна платить більше, ніж Польща, Німеччина, Італія, хоча для неї газ мав би бути дешевшим хоча б на вартість його транзиту від нашого кордону до згаданих країн. До того ж, ті країни є НАТОвськими, а Янукович нібито налагодив «братські відносини» з Росією, нібито зіпсовані «поганим» Ющенком. Але в Москві дуже прагматично пояснили, що контракт, який благословили Путін із Тимошенко, вигідний Росії і вона його не мінятиме: «Дружба дружбой, а табачок врозь». А дружбі Москва рада і чергові подарунки приймати готова. Азаров засмутився мало не до сліз, але й це не допомогло б: Москва сльозам не вірить.

Богом даний Українi скарб — земля, остання наша надiя. Правильно розпорядитися землею — iсторичне завдання на сьогоднi. Жоден українець не може бути байдужим, бо йдеться не тiльки про долю всiх нас, а й про майбутнє десяткiв поколiнь.

Не без цiкавостi громадяни недавно ознайомилися з декларацiями доходiв наших високопосадовцiв. Але то тiльки частка того, що мають народнi обранцi та iншi владнi особи вiд держави, бо вона обдарувала своїх улюбленцiв разом iз їхнiми половинами i чадами. Отже, депутатам та iншим особам високого рангу до їхнiх кiльканадцятитисячних зарплат належать iще доплати за вченi ступенi, стаж, за всi можливi звання та нагороди тощо. Крiм того, обранець може просити собi коли завгодно i яку завгодно велику допомогу при потребi й без неї. Депутатовi надають житло в столицi (або суму на його купiвлю), яке стає його приватною власнiстю, а потiм переходить у спадок родичам. Вiн лiкується в лiкарнях для обраних, безкоштовно їздить в усiх видах транспорту. За ним i його дружиною зберiгають попереднє мiсце роботи без переривання стажу, а дружинi, на її бажання, надають рiвноцiнну роботу у столицi, бiля чоловiка. Якщо нардеп є вiйськовим чи iншим службовцем, то весь час його депутатської дiяльностi оформляють як одне велике вiдрядження. Зарплата йде i тут, i там. А щоб дорогоцiннi VIP–особи мали змогу якнайкраще i якнайдовше оздоровлюватися десь в екзотичних країнах, їм надають вiдпустку 45 робочих днiв i допомогу в розмiрi 12 посадових окладiв. Заслужив!

Ось уже кiлька мiсяцiв у нас на середнiх та довгих хвилях радiоприймачiв не чути першої програми Українського радiо. Ще рiк тому я мiг у буднi слухати приймач iз 5 год. 30 хв. ранку до першої години ночi.

Влада обiцяє вже цього лiта внести змiни в закон про вибори депутатiв до Верховної Ради. Планують повернутися до змiшаної системи 50 на 50. Серед нововведень — заборона на блокування партiй на виборах i пiдвищення прохiдного бар’єру для партiй iз 3 до 5 вiдсоткiв.

На жаль, проект пенсiйної реформи не передбачає полiпшення пенсiйного забезпечення найзнедоленiшого населення — селян, колишнiх колгоспникiв, пенсiї в них мiзернi, набагато меншi, нiж у робiтникiв i службовцiв. Працю колгоспника оцiнювали трудоднями, якi майже не виплачували, бо держава доводила колгоспам непосильнi плани хлiбозаготiвель. На трудоднi майже нiчого не залишалося. У народi ходила така приповідка: «Горох, жито, пшеницю завезем за границю, просо, гречку, ячмiнь i овес забере МТС, а одна квасоля пишається, що в колгоспi лишається». Ще селянин мусив платити податок на прибуток, здати 40 кг м’яса, 200 л молока, 200 яєць, 200 кг картоплi, заплатити за дерева i кущi на присадибнiй дiлянцi.

Полiтики про все висловлюються вiд iменi народу, сперечаються, як народ повинен обирати владу, не питаючи його. А народ не хоче брати участь у виборах без вибору.

Багато газет, телебачення на свiй лад висвiтлювали подiї у Львовi в День Перемоги. На мою думку, цей день треба вiдзначати як День пам’ятi про десятки мiльйонiв загиблих, як на Прощену недiлю пiсля Великодня, а не парадами вiйськ i вiйськової технiки. Гiтлер починав iз парадiв, Сталiн починав iз парадiв. У вереснi 1939 року разом пiд червоними прапорами вони почали Другу свiтову вiйну, розчавили Польщу i подiлили Європу, а у Брестi, Гродно та iнших мiстах влаштували разом паради своїх вiйськ.