Мешканці русифікованого краю, як відомо, за ближній «бугор», у бік сусідів–росіян, поглядають зі значно більшою симпатією, ніж у далекі області Західної України. Та коли на початку року «брати» ніяк не могли скласти ціну на газ і залишили пів–Європи на напівголодному пайку, донеччанам довелося сподіватися тільки на далеких–далеких західняків. Саме звідти, із газосховищ, весь цей час надходило паливо для Донецька. І це незважаючи на те, що застарілі трубопроводи не розраховані на постачання палива на великі відстані — понад 1200 кілометрів. За тих умов, аби не припиняти подачу тепла в оселі донеччан, у місті вирішили «пожертвувати» промисловим сектором. Саме з таким проханням–побажанням місцева влада звернулася до керівників тутешніх заводів та фабрик — аби ті зменшили споживання палива на користь опалення житлових будинків. Зокрема працівникам харчових підприємств довелося «врізати» газовий раціон на 10 відсотків, а їхнім колегам зі сфери життєзабезпечення на 15%.