На Черкащині в одному зі СТОВ Городищенського району підприємливі ділки винайшли цікаву схему набити власні кишені. Під час збирання врожаю цукрового буряку водій під'їжджав вантажівкою на поле й завантажував біля комбайна солодкими коренями своє авто по самі вінця. Ті буряки, посаджені й вирощені колективом СТОВ, відразу ж везли вантажівкою в інший район, де й здавали на тамтешньому приймальному пункті.

Гостроту м'ясної проблеми, що стала негативним чинником продовольчого ринку, покликаний зняти потужний інвестиційний проект, реалізація якого розпочинається на Хмельниччині. Його ініціатор — ТОВ «Стіомі-холдинг», очолюване Михайлом Стадніком, залучило кошти серйозних компаній з Великобританії та Німеччини для створення унікального свинокомплексу повного циклу, розрахованого на 150 тисяч голів. Це буде найбільше підприємство такого профілю в Україні. Поява цього рохкаючого царства обійдеться зацікавленим сторонам у 25 мільйонів євро.

Прихід Миколи Сидоренка, народного депутата з «Нашої України», на посаду керівника Держкомзему був знаком того, що комітет залишиться окремою установою, що його не поділять Мінагрополітики та Мінекології, як планували раніше. «Основні завдання Держкомзему тепер — виправити те становище, яке створили за минулі десять років, — розповідає Сидоренко в інтерв'ю «УМ». — Наприклад, поняття земельної реформи звузили до аграрної. Дійсно, аграрний сектор займає велику частину, але підпорядкувати земельні ресурси МінАПК — значить закласти внутрішні протиріччя, бо не зрозуміло, хто має управляти землями несільськогосподарського призначення». Із головою такого важливого відомства ми розмовляли і про скандали навколо приватизації земель, і не тільки...

Цього року у Великій Чернеччині народилося дев'ятнадцятеро дітей. Про це завідуюча дитячим садком Людмила Заскока говорить із задоволенням. Адже ще кілька років тому демографічний баланс села був сумним: народжувалося десять-дванадцять, помирало шістдесят-сімдесят. Уже минулого року народилося двадцятеро, померло сорок вісім. Отже, цифри трохи оптимізуються. А головний лікар місцевої амбулаторії Світлана Метенко розповіла, що на обліку зараз стоять вісім вагітних. Тож до кінця року буде ще поповнення.

Ще наприкінці вересня сесія Одеської міськради затвердила перелік земельних ділянок у межах міста, які підлягають продажу з публічних торгів. Загальна площа 38 ділянок становить 43 гектари. А у разі успішного проведення аукціонів Одеса має шанс поповнити міський бюджет на 216 мільйонів 500 тисяч гривень, розповіла в бесіді з кореспондентом «УМ» начальник міськуправління земельних ресурсів Ірина Коврижних.

Незвичну кримінальну справу порушили нині на Черкащині. Чи не вперше до кримінальної відповідальності притягуються службові особи СТОВ за порушення при розпаюваннi майна.

Героям-рятівникам Міністерства з надзвичайних ситуацій, окрім людей та їхнього майна, часто доводиться знімати з дерев кошенят, визволяти з різноманітних пасток песиків, ба, навіть плазунів. А от рятувати майбутніх півників від зневоднення, здається, їм довелося вперше. Причому не одного й не двох, а принаймні три мільйони одночасно.

Якщо сьогодні проїхатися українськими селами, то від побаченого мимоволі схопишся за голову. Розгромлені корівники, здається, стали однією з характерних ознак нашого життя. Скорочення поголів'я молочного стада, дефіцит сировини, зростання закупівельних цін на молоко, низька рентабельність виробництва — лише перелік бід галузі навіює висновки вкрай невтішні. Тваринництвом нині займатися невигідно — вже й у масовій свідомості ставиться мало не хрест на тому, чим українці займалися з давніх-давен.

Помиляється той, хто вважає, ніби аграріям дошкуляють лише примхлива погода і скупі посередники. Дедалі частіше сільгоспвиробники, зазвичай успішні, потерпають і від непрогнозованих стосунків із правоохоронцями. А в сільській глибинці Запорізької області доля корівників та сільгоспінвентаря, списаних три роки тому, несподівано зацікавила навіть місцеву філію Служби безпеки України. Керівників, підозрюваних у розтриньканні майна на 800 тисяч гривень, за грати не відправили, однак товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Агро-Дніпро» з нелегкої руки нишпорок почало перетворюватися, образно кажучи, на своєрідний ТОМ («товариство з обмеженими можливостями»), позаяк пік слідчих дій припав на жнива. Хотілося б вірити, що «наїздам» на забуте державою і, судячи з осінньої посухи, Богом багатостраждальне село таки буде покладено край.

Оптимізму в цьому припущенні додає позиція нового голови СБУ Ігоря Дріжчаного: «Я є прибічником тієї концепції, реалізація якої в перспективі дозволить СБУ бути не силовою структурою, не правоохоронним органом, а саме спецслужбою, — зазначив керівник поважного відомства в інтерв'ю газеті «Дзеркало тижня». — Ми вже домовилися з Юрієм Луценком (міністром внутрішніх справ. — Авт.) про принципи взаємодії з розподілу сфер діяльності, що мають позбавити нас необхідності штовхатися на одному полі».
Але давайте таки розберемося з «Агро-Днiпром».

Цьогоріч матінка-природа вдруге серйозно екзаменує аграріїв Хмельниччини. Перший непростий іспит їм довелося складати влітку, під час збирання зернових культур. Тоді рясні дощі, що поливали землю впродовж усієї жнивної пори, добряче попсували нерви селянам. За погожої днини пощастило впорати лише десяту частину площі, решту ж косили в коротких проміжках між надокучливими зливами. Загалом на площі 1 мільйон 253 тисячi гектарів (без кукурудзи) намолотили 609 тисяч тонн хліба. За підрахунками спеціалістів, через примхи небесної канцелярії подоляни втратили понад 200 тисяч тонн збіжжя.