На світанку 21 січня невідомі викрали журналіста і громадського активіста Ігоря Луценка. Ось що про це розповів «УМ» друг Луценка Володимир В’ятрович (керівник архіву СБУ в часи президентства Ющенка): «Сьогодні вночі Ігор повіз постраждалого (під час ситучок на Майдані. — Авт.) Юрія Вербицького до травмпункту Олександрівської лікарні.

Склад створеної в понеділок робочої групи, яка має підготувати переговори для врегулювання суспільного протистояння, жодним чином не задовольняє опозицію. Адже серед делегатів від влади немає головного фігуранта — Президента Віктора Януковича.

Після вчорашньої ночі соцмережами поширювався сумний жарт: коли в Європі на вулицю виходять протестувальники, вони громлять машини та вітрини, а поліція їх відловлює. І тільки в Україні маніфестанти самі відловлюють тих, хто псує чужу власність, та намагаються всучити їх міліції, яка воліє стояти в стороні».

Свого часу, в 2001 році, Леонід Кучма придушив суспільний протест «УБК», кинувши за ґрати два десятки активістів. Опозиція, чи то налякана, чи то дезорієнтована, навіть не намагалася чинити опір. Нині сценарій, за яким кільканадцять арештів покладуть край Майдану, вже не пройде. Соціум став злішим, а відтак і менш полохливим.

Ухваливши закони 16 січня, переступивши права і свободи, даровані Конституцією, влада оголосила війну народові й засвідчила, що в 2015 році ніяких справедливих виборів не буде. Соціальні мережі, опозиційні теле– та інтернет–канали, «сарафанне радіо» — все це стало каталізатором скликаного опозицією на неділю, 19 січня, восьмого народного віча на Майдані.

Ранок 16 січня видався похмурим та тривожним. У центрі міста побільшало силовиків, а «Антимайдан», який доти тримали у спеціальній «резервації» на території Маріїнського парку, частково перетік під Верховну Раду. «Оппозиция, не лезь, дай принять бюджет нам весь», — скандували на своєму мітингу симпатики ПР. Їх побажання здійснилось: бюджет прийняли «увесь», навіть без обговорення. Здається, він до всього іншого ще й виконав роль димової завіси: адже поки опозиція обурювалася його прийняттям «нашвидкуруч», більшість проголосувала за ще кілька законів, які дозволяють розігнати Майдан, зняти відповідальність із садистів–«беркутівців» та переса­джати антивладних депутатів.

Окрім Руслани Лижичко, Майдан має ще одного «енерджайзера» — Андрія Парубія. В день, коли записувалось це інтерв’ю, Парубій їздив у «Межигір’я», тож першим ділом «УМ» поцікавилась, чому комендант Майдану «стаціонарного» зрадив його з Автомайданом. «Так не можна розділяти. Це одне середовище. Ми — соратники», — відповів нардеп. За його словами, заслуга Автомайдану полягає ще й у тому, що його активісти «здійснюють розвідку по дальньому периметру», завдяки чому «ми й дізнаємось про будь–які переміщення «Беркута» чи внутрішніх військ».

Сьогодні Верховна Рада матиме передостанню можливість розглянути правки до бюджету–2014 та ухвалити його. Завтра така можливість буде на цій сесії останньою. Бо в п’ятницю депутати розійдуться на канікули.

...У 2007 році, даючи інтерв’ю ЗМІ країн «Великої вісімки» (з нагоди саміту G8 у ФРН), президент Росії Володимир Путін несподівано впав у доволі грайливий тон. І повідав пресі, що він — єдиний у світі справжній демократ («іншого такого просто нема»), додавши одну зі своїх крилатих фраз: «Одна була надія — на хлопців з України, але й ті повністю себе дискредитували, там справа йде до суцільної тиранії...

Учорашній ранок у Верховній Раді почався майже тривіально: з «Антимайданом» та його піснями під стінами, із заблокованою трибуною в сесійній залі. Таким був старт останнього пленарного тижня поточної сесії парламенту.