«Невдоволення з боку сусідніх держав виникло через те, що з ухваленням українського закону для них закінчується така собі «комуністична лафа», коли коштом української держави навчання в школах у певних регіонах здійснювалось державними мовами Угорщини або Румунії.

Лілія Гриневич провела зустріч з угорським міністром Золтаном Балогом, на які сторони домовилися співпрацювати, щоб розробити підзаконні акти, що регулюватимуть навчальний процес етнічних меншин в Україні після впровадження нових норм закону про освіту.

Щоб домогтися відміни обов’язкового вивчення мови країни-агресора родини Сапункових та Вітопоренків вступили в конфлікт із місцевим начальством та жителями села. У ході кофлікту родині спалили автівку. Російську в селі вивчатимуть, як факультатив.

Поліцейські в Костянтинівці на Донеччині зупинили авто ветерана 122-го батальйону Андрія Тарамана та вимагали від нього говорити «на нормальном язикє» під час перевірки документів.

Закон про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації, яким встановлюється 75% квоти україномовного контенту на телебаченні, набув чинності у п’ятницю, 13 жовтня.

Неволодіння державною мовою громадянами у певному регіоні держави робить його вразливим для територіальних претензій інших країн-сусідів України.

Делегатка в ПАРЄ та заступниця голови Верховної Ради вказує на низку прихованих мотивів, що спонукали Укорщину, Румунію та Молдову проголосувати за скандальну резолюції про український освітній закон: мобілізація електорату в своїх країнах, приховані територіальні претензії та подвійні стандарти.

Петер Сійярто заявив, що проти України можуть застосувати штрафні санкції ЄС у торгівлі, якщо закон про освіту залишать без змін.

Цього разу Сійярто заявив про це підчас візиту до українського Ужгорода, де зустрівся з керівниками організацій закарпатських угорців та очільниками історичних церков для узгодження точок зору.

Київська міська рада підтримала проект рішення «Про подолання наслідків радянської окупації в мовній царині» та постановила друкувати меню в ресторанах державною мовою. Таке рішення підтримали 80 депутатів Київради.