Сади Буряка

Сади Буряка

Свій садовий персональний рахунок Олексій Буряк веде з голодного 1947-го. Саме тоді 9-річний хлопчина накопав, де тільки можна було, корінних паростків і засадив ними «садок вишневий коло хати», себто навколо маминої мазанки у Гвардійському, що під Сімферополем. Саджанці для нинішнього шостого і вже колекційного саду колишній начальник Управління землеробства Міністерства сільського господарства Криму підбирав уже разом із своїм сином Андрієм, теж дипломованим плодівником.

Горять на хабарах за землю

На Черкащині кілька днів тому правоохоронці обласного відділу Державної служби боротьби з економічною злочинністю піймали «на гарячому» заступника начальника одного з райвідділів земельних ресурсів та інспектора обласного управління земельних ресурсів.

Ріпак росте

Ріпак росте

Настрій селян у Черкаській області, як теперішня тепла погода, змінився на сонячний. Адже прогнозоване, через недавні погодні умови, несходження озимини на 44, 5 тисячі гектарів не виправдалося.

Тепло наближається

Останнім часом пожвавилася робота з газифікації в сільській місцевості Хмельниччини. Цьогоріч блакитне паливо вже прийшло у 59 населених пунктів, така ж радісна подія очікує до кінця грудня на жителів ще 20 сіл. Це, до речі, одні з найвищих темпів у країні.

Релiкти i карасi вiд «Криницi»

Релiкти i карасi вiд «Криницi»

Як би важко не жилося селянам, але вони ніколи не забувають про народну пісню. В українській глибинці, на відміну від столиці, де можна сходити у театр чи на концерт, виступ самодіяльних артистів стає подією, яку чекають і на яку поспішають. Підтвердженням сказаного є творча діяльність на Черкащині в селі Лящівці Чорнобаївського району самодіяльного народного ансамблю «Криниця»: на їхніх виступи сходиться все село.

Золото під ногами

Золото під ногами

«Країна з найродючішими землями у світі» — у буденній свідомості наших співвітчизників така характеристика України давно стала одним із постійних епітетів. Його повторюють автоматично і майже не задумуються, наскільки сказане відповідає дійсності. Та якщо глянути на нього неупереджено, то відразу впадуть в око принаймні дві натяжки. По-перше, в регіонах поза Україною також є грунти, які за родючістю щонайменше не поступаються нашим. По-друге, звичне інтенсивне господарське використання орних земель без достатніх заходів iз відновлення неухильно веде до їхнього виснаження, втрати основного і найціннішого компонента — гумусу.

Рекорди наступають

Як уже повідомлялося, жахи селян Луганщини, пов'язані з найбільшою з часів Другої світової війни осінньою посухою, не виправдалися. На площі 235,2 тисячі гектарів засіяної озимини (з майже 250 тисяч) уже отримані сходи. Начальник відділу рослинництва облдержадміністрації Микола Дзюбинський запевнив, що їхній теперішній стан (фаза сходів — 2-3 листочки) «для цієї осені є цілком нормальним». Він послався на дані за 1996 рік: тоді ситуація була схожою, і врожай отримали пристойний.

Австрійські яблука Поділля

Австрійські яблука Поділля

Можливо, декому це видасться не зовсім логічним, але факт залишається фактом: системне відродження сільськогосподарського та переробного комплексу аграрної Вінниччини почалося з галузі, яку не зараховували до фаворитів, — із садівництва. Початок йому поклало спільне українсько-австрійське підприємство з переробки фруктів та ягід «Поділля-ОБСТ», створене 1997 року в обласному центрі на базі столярного цеху. Спершу проект викликав скептичне ставлення: мовляв, усе занепадає, а тут диваки-іноземці хочуть отримати прибуток.

Бульба — для кожного

Бульба — для кожного

На Черкащині, вперше за останні кілька років, різко зросли ціни на картоплю. Тепер за відро бульби на базарах області правлять 18 — 20 гривень, чого раніше ніколи не було. І це — не зважаючи на непоганий урожай картоплі, який вродив цього літа.

Альтернатива Данії

Дефіцит м'ясопродуктів і досі переслідує нас із прилавків супермаркетів, магазинів чи ринків. Нестачу м'ясопродуктів Україна завжди компенсувала за рахунок імпорту з-за кордону. Але зараз Міністерство аграрної політики шукає виходу з цієї проблеми, пробуючи нарощувати поголів'я свиней за данськими технологіями.
Але майбутнє все-таки — за альтернативними способами вирощування, переконане керівництво АОЗТ Корпорації «Агро-Союз». Щоб принципи альтернативного свинарства стали зрозумілішими для українців, росіян, білорусів — усіх, хто зацікавлений у ефективному виробництві свинини, корпорація проводить в Україні міжнародну конференцію «Золоте порося-2005», яка проходитиме 7-11 грудня цього року в селі Майське Синельниківського району Дніпропетровської області.