...Ранок 2 вересня 1996 року. Черга на Центральному поштамті. Немолода жінка попереду з погано прихованою недовірою бере у касирки здачу — кілька одногривневих банкнот та блискучих жовтих монет. Якусь хвилю тримає це все в розкритих долонях, а потім повертається до свого супутника і якось сумно–ностальгійно каже: «Бачиш? Це — все, що залишилося від наших мільйонів...».

Росія більше не планує зменшувати вартість свого газу для України. Останню знижку в розмірі ста доларів за тисячу кубометрів після підписання Харківської угоди російський Прем’єр Володимир Путін вважає цілком достатньою. «Ми продаємо Україні газ за європейською формулою ціни. А зараз ще зробили знижку — від європейської формули скинули сто доларів. Ну, куди ще? І так достатньо», — сказав він у своєму інтерв’ю газеті «Комсомольская правда», перебуваючи за кермом автомобіля і дуже безпосередньо реагуючи на запитання журналіста. На думку ВВП, кілька мільярдів щороку, які втрачає Російська Федерація, — «це надто висока ціна».

Пора відпусток на тлі літньої спеки передбачає послаблення у суворому діловому етикеті: дрес–коді і не тільки. Відповідальні працівники Будинку уряду скористалися можливістю на всі сто: організували на першому поверсі приміщення тижневу виставку досягнень вітчизняної промисловості. Обабіч червоної килимової доріжки, яка веде від головного входу і якою потрапляють у будівлю українські політичні селебретіз, розмістили макети літаків, а також необхідні правлячій еліті дрібниці на кшталт приладів для вимірювання тиску. Поблизу ж під’їзду номер один, куди, у тому числі, запускають пресу, гірками лежали махрові рушники, відрізи тканини, блискучі жіночі плаття із синтетики та великий стенд популярних у народі житомирських шкарпеток.

Неврегульованість «правил гри» у комунальній сфері України породжує трагікомічну ситуацію, яка, на жаль, суттєво гальмує розвиток галузі. Виходить, що громадяни, які платять за «комуналку» вчасно, все одно не отримують належних їм якісних послуг, а держава змушена покривати немалу бюджетну «дірку».

Попередні переможні реляції уряду, що, незважаючи на всі природні та політичні катаклізми, державні комори аж вгинаються від золотавого колосся, виявилися, м’яко кажучи, перебільшеними. Учора Держкомстат оприлюднив дані, які свідчать: запаси зерна в аграрних підприємствах (окрім малих) та елеваторах становлять усього 16,1 млн. тонн: 10,9 млн. тонн пшениці, 4,2 млн. тонн ячменю, а також по півмільйона тонн кукурудзи та жита. У порівнянні з минулим роком це на п’яту частину менше.

До переліку непопулярних кроків, на які наша влада змушена йти під тиском МВФ, додався ще один: штрафні санкції за невчасно оплачені комунальні рахунки. Практику пені, яка існувала ще за радянських часів, тимчасово скасували в листопаді 1996 року, коли держава заборгувала своїм громадянам значні суми заробітної плати. А далі спрацювала народна прикмета, що немає нічого постійнішого, ніж тимчасове: держава не поспішала розраховуватися з працівниками, а мешканці — із ЖЕКами. Скасувати мораторій на нарахування пені намагалися неодноразово, але Верховна Рада подібні ініціативи деяких своїх нардепів не підтримала.

Дефляція, про яку нині з гордістю звітує уряд, натиснула на гальма. Якщо у червні споживчі ціни у порівнянні з травнем упали на 0,6%, то в липні — всього лише на 0,2%. Хоча липень традиційно вважається місяцем із низькими сезонними цінами на продукти. Основні «подразники» приємної для українців тенденції здешевлення товарів і послуг — вартість «комуналки» (зросла на 1,4%), послуги охорони здоров’я (подорожчали на 0,6%) та освіта (коштує на 0,4% дорожче). У серпні, прогнозують експерти, про зменшення цифр на цінниках можна буде забути, а з вересня Україною прокотиться чергова хвиля подорожчання.

Учора Президент України Віктор Янукович підписав закон, який дозволяє упродовж десяти років не платити податок на прибуток власникам три–, чотири– i п’ятизіркових готелів. Документ вступає у дію з 1 січня 2011 року і під його дію потраплятимуть практично всі готельні комплекси — і навіть ті, які введуть в експлуатацію до 1 вересня 2012 року включно.

Центр політичного та ділового життя України перемістився з перегрітої столиці на омиту ранковим бризом південну околицю Криму. Туди, у віддалену Сімферопольщину, спочатку переїхав Президент Віктор Янукович, а днями йому склав компанію й колишній соратник по партії, Прем’єр–міністр Микола Азаров.

Керівник індонезійської асоціації виробників пшеничного борошна Францискус Веліранга днями зробив гучну заяву: мовляв, українське та російське збіжжя почало «щезати» з ринку. Ваги цим словам додав статус асоціації, яка є найбільшим покупцем пшениці в Азії.