Позавчора новообраний президент Італії Джорджо Наполітано привів до присяги в президентському палаці 61-й повоєнний уряд Італії на чолі з Романо Проді. В складі нового п'ятипартійного лівоцентристського кабінету фактично немає нових облич. Сам Проді десять років тому вже очолював уряд, а до складу кабінету увійшли два інші екс-прем'єр-міністри: колишній комуніст, а тепер член Демократичної лівиці Массімо Д'Алема буде одночасно віце-прем'єром і міністром закордонних справ, а Джуліано Амато, також із посткомуністичної Демократичної лівиці, отримав портфель міністра внутрішніх справ.

Отримати перше місце та не менше 20 відсотків голосів на наступних парламентських виборах — таке завдання перед собою поставила Громадянська партія «Пора». Свої гіперамбіції і дещо наївні плани партійне керівництво аргументує наявністю вільної ніші для потужної правої ліберально-патріотичної «постпомаранчевої» сили. За словами лідера «Пори» Владислава Каськіва, на сьогодні немає жодної політичної сили, яка може провести в Україні кардинальні реформи, натомість, як і раніше, всі вони займаються «лише боротьбою за владу».

Ніби навмисне, щоб продемонструвати народові свою несумісність, Партія регіонів і «Наша Україна» майже одночасно опублікували дві кардинально протилежні заяви на одну й ту саму тему: про статус російської мови. «У статті 10 Конституції проголошено: «В Україні гарантований вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин».

Рекордна для України за весь період незалежності першотравнева демонстрація — ось, мабуть, і все, чим запам'ятається Чернігову мер Микола Рудьковський. І не тому, що більше ні на що він не здатен — без сумніву, у добре відомого в місті (зокрема, організацією демонстрацій протесту проти підвищення комунальних тарифів) соціаліста в політичному арсеналі знайшлося б ще чимало сюрпризів. Однак — не в цьому житті, чи то пак, не в цій каденції. Бо в цій пан Микола вирішив проміняти здобутий із такими трудами персональний кабінет у мерії на одне із 450 крісел під «куполом» Верховної Ради. Тобто Рудьковський зрікається посади міського голови Чернігова заради мандата народного депутата. Тож рано сердешні чернігівці зітхнули з полегшенням — на них чекає нова виборча кампанія. Одразу після того, як міська рада розгляне заяву «проходящого» мера і призначить нові вибори.

«Усі, хто хоча б раз близько торкався теми музеїв, можуть «захворіти» цим на все життя», — вважає голова правління громадської організації «Український центр розвитку музейної справи» Олексій Копитько. Донедавна в Україні не існувало жодного «мозкового» центру, який би збирав і аналізував різнопланову інформацію про музеї, будував прогнози на майбутнє, давав відповідні рекомендації. Одним iз перших кроків до впорядкування сфери національної спадщини став інтернет-портал «Музейний простір України» — www.ukrmuseum.info (створений за сприяння Міжнародного фонду «Україна 3000»), на якому постійно оновлюється інформація про українське музейництво, є лінки (сайти) кращих музеїв світу.
Два місяці тому на основі благодійних програм цього ж Фонду офіційно розпочав діяти Центр розвитку музейної справи, перша в Україні громадська аналітична інституція, яка поставила перед собою мету: досліджувати стан музейної системи, підтримувати кращих музейників, організовувати публічні обговорення на тему національної культурної спадщини.
Сьогодні наша розмова з Олексієм Копитьком — про цікаві проекти і конкурси новоствореного Центру і все, що наближає наші дещо «запилені» й заідеологізовані музеї до людей.

«Ой людочки, він же пішов, ой, а що ж тепер буде, як же це...» — розпачливо притиснувши до грудей папку з паперами, голосила повна жіночка, розриваючись між бажанням залишитися на стільці, аби його не зайняв хтось інший, і побігти услід за мером. «Пішов — і правильно, — флегматично зауважила її сусідка по дислокації, витягаючи з сумки бутерброд. — А ви сидіть — народ розійдеться, а він потім усе одно вернеться, нікуди не подінеться, і до нас підійде». Поруч роздавали свою друковану продукцію прихильники китайського вчення «Фалуньгун». Газета з розповіддю про суть учення й інформацією про трагічну долю його китайських прихильників, яких комуністичний режим КНР запроторює до концтаборів, розходилася «на ура» — із них одразу ж робили панамки від незвично пекучого травневого сонечка. Так минулої суботи розпочався перший «демократичний» прийом громадян, ініційований новим мером Києва.

На останніх зустрічах з лідерами партій, які перемогли на парламентських виборах, Президент чітко заявив, що не братиме безпосередньої участі у створенні коаліції. Відповідальність за це діло він поклав на самих переговорників. Попри це, без точки зору глави держави ця делікатна справа якось не мислиться. Тим більше, що й частина політикуму при створенні коаліції постійно озирається на думку Президента.

«Якщо у Верховній Раді робота йтиме так само «продуктивно», як у підготовчій групі, то одразу можна сказати, що ніякої роботи в парламенті не буде». Так Микола Азаров сказав. І це, схоже, саме той випадок, коли з Миколою Яновичем доведеться погодитись. Бо поспостерігавши за тим, як найкращі (чи принаймні такі, яких їхні сили вважають «найпідкованішими» в організаційних питаннях) представники новообраної Верховної Ради розв'язують, а точніше, НЕ розв'язують суто технічні проблеми, можна собі тільки уявити, як ця Верховна Рада обиратиме спікера, ділитиме комітети, призначатиме Прем'єр-міністра...