Європейська комісія і Рада Європи нагадали президенту Польщі Леху Качинському, який зібрався відновити в країні смертну кару, про те, що такий крок іде врозріз з європейськими цінностями, і навіть натякнули Польщі про можливість виключення з Ради Європи. Позаяк на «натяки» Варшава не відреагувала, голова ПАРЄ Рене Ван дер Лінден надіслав листа Леху Качинському з недвозначною засторогою: самі дебати про можливість повернення смертної кари суперечать членству Польщі в Раді Європи. «Переконання в тому, що повернення смертної кари може принести в якомусь сенсі позитивні зміни, було б безпосереднім ударом по наших спільних цінностях, які грунтуються на повазі до людської гідності й до окремої особи», — агітує Ван дер Лінден. Адже створення «зони, вільної від смертної кари», є найбільшим досягненням Ради Європи, підкреслює він. Качинський відтак замислився, і канцелярія президента запевнила, що, «попри особисту ідейну прихильність Леха Качинського» до впровадження смертної кари, він «наразі не оголошував жодних пропозицій щодо зміни законодавства в цьому питанні» й усвідомлює європейські вимоги.

Основний висновок, зроблений Президентом позавчора в інтерв'ю кільком телеканалам через кілька годин після підписання Універсалу національної єдності, — що з його ратифікацією завершились і парламентська, і політична кризи.

— Я знаю, що яке б рішення Президент не прийняв, воно певною частиною суспільства або було б не сприйнято, або було б сформовано певне непорозуміння. Це стосується і конфігурації коаліції, це стосується і вибору людей щодо симпатій до тих чи інших політичних сил, — сказав Віктор Ющенко під час виступу перед пресою в ніч із середи на четвер. — Це стосується багатьох речей. Але я думаю, що зараз якраз той момент, коли нам краще говорити про цілі, які можуть об'єднувати Україну. Виключно цим було сформульовано моє рішення!

Дивний, дуже дивний настрій панував учора в кулуарах Верховної Ради. Ні, з «іменинниками» все було зрозуміло: «антикризові коаліціонери» та їхні симпатики з помічників і журналістів походжали павичами, обнімалися, тиснули одне одному руки й не могли (та й не намагалися) стримати сяючих, торжествуючих усмішок. І хоча, як, скажімо, «регіонал» Тарас Чорновіл, запевняли, що не мали жодного сумніву у тому, що рішення Президента буде саме таким, все ж були приємно здивовані його оперативністю. Мовляв, не думали, що почують радісну новину раніше, ніж принаймні вранці.

Про впливовість Віри Іванівни в оточенні Ющенка ходять легенди. Після Помаранчевої революції народний депутат Віра Ульянченко стала радником Президента, а півтора місяця тому Вiктор Ющенко призначив її головою Київської облдержадміністрації. Хтось казав, що це підвищення, а хтось навпаки, що Віра Іванівна втратила свої позиції, бо вперше за багато років віддалилася від Президента. Втім у спілкуванні з «УМ» Віра Іванівна каже, що й зараз вирішує чимало загальнодержавних питань, навіть виконує свою роль у розв'язанні парламентської кризи. Наша розмова відбулася в середу, коли вся країна застигла в очікуванні, здавалося б, прогнозованого рішення Президента про розпуск парламенту. Та Віра Іванівна ще тоді запевнила «УМ», що Універсал національної єдності буде підписано, а дострокових виборів не буде. В ніч із середи на четвер з'ясувалося, що пані Ульянченко була права. А ще вона особливо емоцiйно говорить про Київську область, де роботи — непочатий край.

Села під зовсім не оригінальною назвою — Чумаки — знайдеш мало не в кожному районі Дніпропетровщини. Проте жодне з них не може зрівнятися з тим, що розташувалося зовсім поруч із обласним центром. За радянських часів ці Чумаки вважалися оазою благополуччя. Одних тільки овочів тут збирали до 20 тисяч тонн щороку. І молоко рікою лилося, і м'яса здавали державі вдосталь. Сюди возили представницькі делегації, вельможних гостей, яким демонстрували щасливе життя селян. Отож думалося, що така мало не ідилія тут пануватиме віками.

У Демократичній Республіці Конго (колишній Заїр) минулих неділі та понеділка відбулися парламентські і президентські вибори — перше демократичне волевиявлення народу на багатопартійній основі за останні 45 років. За президентську посаду змагалися 33 кандидати, а за 500 місць у парламенті — 9 тисяч претендентів. Аналітики сходяться на думці, що ці вибори в Конго були найважливішою подією для Африки починаючи з 1994 року, коли в результаті демократичних виборів було покладено кінець режиму апартеїду в Південно-Африканській Республіці.

14:00
У секретаріаті Президента, в рожевій кімнаті біля кабінету глави держави починаються переговори між Віктором Ющенком та Віктором Януковичем тет-а-тет.