Одягнутого лише у футболку та шкарпетки трирічного хлопчика, котрий після 22–ї години стояв на узбіччі завжди наповненої транзитними автівками траси, першою помітила, повертаючись із придорожнього кафе, мешканка села Абазівка, що поблизу Полтави. Тож першим прихистком нічного знайди, який вимовляв лише два слова — «бабай» і «вовк» — стала згадана «кафешка», звідки одразу зателефонували до міліції. Після втручання правоохоронців упізнали хлопчика місцеві медики, котрі неодноразово допомагали маленькому землякові — вихідцеві з неблагополучної родини. Як з’ясувалося, виховували його 22–річна ненька та її сестра. Обидвi ніде не працювали, жили на «інвалідську» та «дитячу» грошову допомогу від держави. От тільки про належний догляд за дитиною нерідко «забували», залишаючи хлопчика вдома голодним і холодним серед сміття та бруду.