«УМ» повідомляла про встановлення пам'ятної стели на честь В'ячеслава Чорновола перед будинком у Києві, де він мешкав останній час перед загибеллю. Гранітний камінь із посвятою встановили 1 грудня, до дня референдуму за Незалежність. Він простояв «аж» два тижні. Вночі з четверга на п'ятницю кілька невідомих типів сплюндрували пам'ятку: перекинули півторатонний камінь і хотіли скинути з підвищення, на якому він стояв. Пагорб перед будинком Чорновола обмежений з двох боків стіною висотою близько півтора метра, яка на розі утворює кут, ніби ніс корабля. Саме на ньому стояла стела, і зловмисники хотіли скинути її звідти, проте їм не вистачило сили перенести камінь через досить високий бордюр, тож перекинута написом до землі стела так і залишилася лежати скраю. Вандали розтоптали також троянди, що лежали біля пам'ятки.

Відтепер вулиця, що з'єднає мікрорайон ДВРЗ з Броварським проспектом, називатиметься іменем Івана Багряного, автора романів «Тигролови» та «Сад Гетсиманський», що вже стали класичними й вивчаються в школі. Ім'я письменника присвоять також бібліотеці для дорослих № 11 у Святошинському районі та спеціалізованій школі № 148 у Дніпровському районі столиці. Так вирішила в середу комісія Київради з перейменування вулиць під головуванням Володимира Головача.

Польська поліція нарешті виплатить компенсацію родині Сергія Кудрі, заробітчанина з Київщини, якого п'ять років тому польські поліціянти застрелили на очах його вагітної дружини. Адвокат родини вбитого Кшиштоф Камінський та Люблінське воєводське управління поліції, на території якого сталася трагедія, домовилися про суму відшкодування 350 тисяч злотих, тобто понад 100 тисяч доларів, повідомляє польська «Газета виборча». «Ми дійшли згоди в середу, 6 грудня, — сказав речник люблінського коменданта поліції Януш Вуйтович. — Гроші на рахунок родини Сергія Кудрі, швидше за все, надійдуть ще перед Різдвом (католицьким, 25 грудня. — Авт.)». Дружина вбитого Валентина каже, що гроші їй потрібні на лікування хворого серця сина, який народився через місяць після вбивства батька. Позивачі вимагали понад мільйон злотих, проте суд постановив, що «причиною трагедії стала поведінка громадянина України».

Якщо ви працюєте далеко від рідного дому і якщо ви людина розсудлива, то вже напевно маєте квиток на поїзд, який домчить вас додому святкувати Новий рік із родиною. Якщо ж квитка не маєте, покваптеся — ще можна встигнути, стверджує начальник пасажирського управління «Укрзалізниці» Леонід Лобойко.

«Кияни не мають морального права виконувати незаконні розпорядження мера Черновецького про підвищення тарифів із першого грудня», — заявив попередній мер столиці Олександр Омельченко. На спеціальній прес-конференції в УНІАН він «проїхався» по нинішній міськдержадміністрації та зокрема по її тарифній політиці.

Разом із незалежною Україною «напівкруглу» дату — 15-ту річницю — сьогодні святкують її Збройні сили. Саме 6 грудня 1991 року Президент Кравчук підписав закони «Про оборону України» та «Про Збройні сили України», оформивши тим самим нашу частку радянського військового пирога як Українську Армію.

Сквер, на який ще не так давно виходили вікна В'ячеслава Чорновола, назвали його ім'ям, з нагоди 15-річчя референдуму за незалежність. Це затишна місцина, порослий деревами схил, оточений з усіх боків житловими багатоповерхівками, які, наче скелі, ховають його від міського шуму й суєти. В одному з цих будинків, по вулиці Панаса Мирного, 27, В'ячеслав Чорновіл 1993 року отримав квартиру.

Цьогорічний листопад і справді нетрадиційний — ні тобі снігу, ні морозцю, як, скажімо, минулого року. Температура подекуди сягає 15 градусів тепла, і про можливі хуртовини думати зовсім не хочеться. А на календарі натомість — «офіційна» зима. За вікном же — доволі комфортна осінь. Більше того, за словами начальника відділу прогнозів Гідрометцентру Людмили Савченко, теперішня теплінь протримається до 5—10 грудня.

...Маршрутка починає лізти під гору і водій вмикає нижчу передачу. При цьому важіль коробки передач висмикується і залишається у нього в руці. Водій нервує, пасажири в шоці. Він швиденько запихає важіль на місце. Маршрутка їде, але у механізмах щось тріщить. На перехресті водій зупиняє мікроавтобус, витискає ручне гальмо і вмикає аварійний сигнал. Потім знімає важіль і накриття з коробки передач. Крізь діру в підлозі видно асфальт. Уже зовсім збитий з пантелику, з руками брудними від мастила, водій починає порпатися в коробці передач. На світлофорі — зелене. Машини позаду сигналять. Нарешті впорався. Ми «знімаємось з ручника» і рушаємо. Маршрутка їде, але в коробці все одно тріщить, тож історія повторюється на кожному перехресті.
Подібні «приколи» (свідком вищезгаданого я сам став недавно) може розповісти кожен, хто їздить у громадському транспорті. Всі знають, як деренчать усі деталі у давно вже «пенсійного віку» автобусах і як «літають» невеличкі, до краю «запаковані» маршрутки, проштовхуючись «закоркованими» дорогами в години пік. Але найстрашніше, що коли раніше аварії пасажирського транспорту робили сенсацію, то зараз вони трапляються мало не щодня.

У низці смертей в армії цю, що трапилася у навчальному центрі «Десна», Міністерство оборони називає «першим трагічним випадком, що стався внаслідок нестатутних стосунків». «Діди» діяли як хитрі садисти: лише розтин показав, що причиною смерті Олександра Рибки стали побої, які не залишили на тілі слідів, зате смертельно уразили внутрішні органи.