Хто такий лiдер? Ставила я це запитання рiзним людям у рiзний час i отримувала рiзнi вiдповiдi. Переважно казали так: лiдер — це як Президент; той, хто керує; голова органiзацiї; директор тощо... І тiльки одна людина сказала: «Лiдер — це кожна людина!» У кожному з нас є ця жилка лiдерства, здатнiсть вести за собою, надихати людей i бути для них прикладом. Бути лiдером не означає бути iдеальним, особливим, бо кожен iз нас особливий: хтось вольовий i мужнiй, хтось чуйний i боязкий, хтось пiдозрiлий i обережний, хтось талановитий i життєрадiсний. У кожного є чого повчитися, i це — найголовнiше правило лiдерства: поважай цiнностi й особливостi кожного. Усi талановитi лiдери по всiй Київщинi працюють в ОРДК.

Дякую колективу «України молодої» за цiкаву патрiотичну, правдиву газету. Передплачую ваше видання з перших мiсяцiв виходу його у свiт. Читатиму «УМ» i в цьому роцi.

На сторiнках «України молодої» я вже висловлював свої думки про вибори, писав, як було, як є i як буде... Отже, сталося: пiдтриманий 366 депутатами виборчий закон вiдкриває всi шлюзи для фальсифiкацiї виборiв ще на стадiї формування спискiв кандидатiв у депутати i складу виборчих комiсiй. Чи є вихiд? Є, якщо серед майже 200 партiй знайдуться не корумпованi з мафiозною владою. На мою думку, це партiї Гриценка, Кличка, Наливайченка, Тягнибока. Переконаний, що так думають багато розсудливих i чесних виборцiв...

Для початку зазначимо, що робота нашої комісії не закінчилася після виборів депутатів районної ради 31 жовтня позаминулого року. Вона триватиме п’ять років, аж до наступних виборів, перед якими сформують новий склад комісії. Тож і зараз, скажімо, нам треба забезпечити проведення виборів у окрузі, що залишився без депутата, який трагічно загинув у ДТП. Від громадської роботи ми ніколи не ухилялися, ставилися до неї відповідально.

Наступний 2012 рік за східними календарями буде: роком Жень–Чень (Води та Дракона) за давньокитайським календарем і Чорного дракона — за тюрксько–монгольським.

Газета «Україна молода» за 3 серпня ц. р., в якiй надруковано розповiдь про те, що режисер Михайло Іллєнко, поставивши за мету створити фiльм про українського героя, зняв стрiчку про льотчика Івана Даценка, потрапила до моїх рук аж у жовтнi. Я саме вiдпочивав у селi на Чернiгiвщинi, в сiм’ї свого фронтового побратима (сам вiн вiдiйшов уже в iншi свiти, а з сiм’єю я пiдтримую зв’язок). Отож друзi зберегли той номер газети для мене, бо там iшлося про Івана Даценка — льотчика iз села Чернечий Яр, що поблизу Диканьки. А я ж саме з цього села, Даценко — мiй однокашник...