Якби все йшло за планами, то вже сьогодні у Верховній Раді відбулося б засідання за участю коаліції та опозиції, котра залишила сесійну залу ще кілька місяців тому. Парламент в урочистій атмосфері прийняв би всі закони та постанови, потрібні для проведення дострокових виборів ВР. А для того, щоб це дійство відбулося, Президент України тимчасово призупинив би окремі пункти свого указу про розпуск ВР. І країна взялася б за виборчу кампанію.
Так виглядала найближча перспектива на вихідних. У суботу сторони домовлялися про пакет документів, учора представники робочої групи мали відшліфувати цю теку, щоб потім передати її в руки вищих інстанцій — Президента і Прем'єра. Однак станом на вчорашній обід до порозуміння залишалося ще далеко.

Політична еліта Ізраїлю впродовж останніх місяців перебуває у стані перманентного збурення: ось-ось має дійти розв'язки судовий процес у справі звинувачень президента Моше Кацава в згвалтуванні кількох жінок, перебувають у провадженні судові справи за звинуваченнями високих урядовців у корупції. Олії у вогонь додав оприлюднений 30 квітня проміжний звіт незалежної комісії на чолі з відставним суддею Еліягу Виноградом про причини поразки Ізраїлю у Другій ліванській війні (так у Тель-Авіві називають провальну 33-денну інтервенцію до Лівану влітку минулого року). Вибуховий ефект, який був спричинений звітом комісії Винограда, в Ізраїлі вже охрестили «виноградною» революцією.

Розпущена Верховна Рада боїться якогось штурму. Відповідно, депутати просять посилити охорону парламенту. Нібито зважаючи на «загострення суспільно-політичної ситуації в країні й можливі у зв’язку з цим провокаційні дії». Причому новий режим стосується не лише будинку з «куполом», а й усіх інших парламентських приміщень. Учора ВР ухвалила відповідну постанову, згідно з якою звертається з проханням посилити її охорону до Управління державної охорони України. Парламент також просить УДО про «належну взаємодію» з Міністерством внутрішніх справ, очолюваним соціалістом Цушком.

Учора Президент Віктор Ющенко і Прем'єр-міністр Віктор Янукович зустрілися після тривалої перерви. Напередодні глава уряду скаржився, що Ющенко його уникає і взагалі не відповідає на дзвінки. Що ж, можливо, і це теж було «останньою краплею», яка спонукала-таки Януковича пристати на умови Президента. Близько третьої години дня керівники держави (спікер Мороз не рахується) оголосили про те, що досягли згоди про перевибори парламенту.

Суботній мітинг опозиції приємно вразив її прихильників кількістю учасників (більшість з яких, хочеться вірити, прийшла на Європейську площу за ідею, а не за «гонорар»). Чи не вперше з часів акції «Повстань, Україно!» 2002 року ця площа була заповнена «під зав'язку». Людей під морем помаранчевих, малинових («Народної самооборони» Луценка) та білих із червоними серцями прапорів не відлякали навіть дощові хмари, з яких час від часу накрапали прогнозовані опади.

Коаліція здає позиції одну за одною. Зібравшись минулого понеділка (коли мандати під загрозою, не до вихідних) на засідання, «більшовицька» частина Верховної Ради ухвалила постанову про проведення дострокових парламентських виборів. Щоправда, одночасно з виборами Президента і після внесення відповідних змін до Конституції, які до 15 червня доручено підготувати тимчасовій спеціальній комісії — з урахуванням пропозицій Президента та інших учасників процесу.

Конституційна комісія парламенту Туреччини вчора призначила дату дострокових парламентських виборів на 22 липня, підтримавши так пропозицію ЦВК. Правляча Партія справедливості і розвитку напередодні пропонувала провести дострокові парламентські вибори (чергові мали відбутися 4 листопада цього року) 24 червня. Рішення комісії ще має затвердити парламент.

У попередніх двох публікаціях ми вже повідомляли читачів, що на замовлення газети «Україна молода» Центр політичних комунікацій Університету «Україна» та Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН) провели опитування 2200 громадян з усіх областей України щодо найактуальніших питань сьогодення. Нині ми продовжуємо знайомити наших читачів з отриманими результатами дослідження незаангажованої громадської думки.