Тимчасова Правляча рада Іраку затвердила проект нового прапора країни. У нижній його частині розміщені три смуги — жовта в оточенні двох блакитних, а на верхній, білій, частині прапора — зображення півмісяця блідо-блакитного кольору. «Символіка нового прапора представляє мир, іслам та курдську єдність Іраку. Білий колір означає мир та новий початок для країни, а півмісяць є символом ісламу, — заявив речник ради Хамід Кіфає. — Дві блакитні смужки символізують дві головні ріки Ітаку — Тигр і Євфрат, а жовта — курдський народ». Упродовж найближчих днів новий прапор буде вивішено на всіх державних установах Іраку. Старий червоно-біло-чорний триколор iз трьома зеленими зірками посередині, який проголошував панарабський націоналізм у часи правління режиму Саддама Хусейна, був державним символом країни впродовж 40 останніх років.

Зараз дитячі каруселі більше асоціюються не з розвагами і відпочинком, а з постійними повідомленнями про загибель чи травми на атракціонах. Чого варта нещодавня подія в Москві: в парку культури та відпочинку Ліанозово травмувались відвідувачі атракціону «Сюрприз». В Україні й своїх «сюрпризів» вистачає. Загалом з початку сезону тільки на Донеччині сталося три НП у лунапарках. Нагадаємо, у Краматорську з атракціону «Сюрприз» на повному ходу випала 27-річна відвідувачка. Для неї розвага з вітерцем закінчилася переломом хребта. А в Маріуполі стався дещо комічний випадок: батька з сином просто забули у кабінці «чортового колеса». Учора «УМ» писала й про трагедію у Донецьку: на «Автодромі» загинула 20-річна дівчина. Під час руху по майданчику її шарф потрапив до механізму картингу, внаслідок чого дівчина задушилася. Можливо, цей випадок не отримав би належної правової оцінки, якби не втручання прокуратури Ворошиловського району Донецька. Саме співробітники прокуратури зобов'язали територіальне управління Держнаглядохоронпраці у Донецькій області провести розслідування технічного стану атракціонів. Учора Генеральна прокуратура України вирішила, з огляду на наближення сезону відпусток та шкільних канікул, провести серйозну перевірку технічного стану всіх українських атракціонів.

Михайло Саакашвілі — чи не єдиний президент дружньої держави, якого в аеропорту зустрічали непротокольно. Всі зацікавлені звернули увагу на те, що в понеділок увечері до червоної килимової доріжки, простеленої до трапа рейсового літака (Президент Грузії заздалегідь попередив, що для економії і без того вбогого бюджету країни користуватиметься не персональним літаком, а «звичайним», як прості громадяни), назустріч батоно Михайлу попрямували не перші і навіть не другі люди держави. Президента Саакашвілі зустрічали не особисто Президент, як це інколи трапляється, коли до Леоніда Кучми прилітає надважливий гість, приміром, російський президент Путін, не Прем'єр, не віце-голова уряду, не керівник зовнішньополітичного відомства, а всього лише заступник міністра закордонних справ України. Заступник Єльченко та посол Грузії в нашій державі Григол Катамадзе виглядали доволі сиротливо під час сцени урочистої зустрічі Саакашвілі. В такий спосіб український Президент хотів показати грузинському, що революції — «це погано», бо вони дають поганий приклад опозиціям у інших державах, що ось так, власне, Київ вітає молодих гарячих парвеню при владі.

Міжнародний день пам'яті жертв радіаційних аварій і катастроф 26 квітня став, за великим рахунком, тільки українським — та ще японським — днем. Пройшло 18 років — час стер багато емоцій і дещо притлумив біль, тож чорнобильська драма живе в нашій нації приховано — власне, як і випливає з природи радіоактивності. Ми всі гуртом згадуємо про цю трагедію 26 квітня. Керівники держави покладають квіти і відвідують лікарні для чорнобильців, хворі просять ліків, живі і вцілілі — пільг та квартир. Так і йде постчорнобильське життя — від роковин до роковин.

Iнавгурованого у січні грузинського президента Михайла Саакашвілі, як відомо, довго не хотів бачити перед свої очі український Президент Леонід Кучма. Далися взнаки, як вважають, і певні домовленості Л. Д. з російським лідером Путіним, ігри «старих» президентів, яким зручніше було спілкуватися з Шеварднадзе, і острах «трояндової революції», завдяки якій 36-річний Саакашвілі прийшов до влади. Попри неодноразові натяки на те, що новий грузинський керівник бажав би прибути до Києва і підтримувати контакти з Кучмою, офіційного запрошення з Банкової він довго не отримував. І ось сталося: три тижні тому в телефонній розмові з Леонідом Кучмою Михайло Саакашвілі отримав запрошення відвідати Україну. Нагода трапилася невдовзі — грузинський президент вирішив красиво об'єднати у східноєвропейському офіційному турі Польщу й Україну. Візит Саакашвілі до Києва, що розпочався вчора ввечері, триватиме до середи, а відтак президент Грузії відлітає до Варшави.

«Участь України в Єдиному економічному просторі є демонстрацією моральної та юридичної готовності правлячого режиму здати національні інтереси російським інтересам», — так вважають активісти Конгресу української інтелігенції, які зібралися у суботу в Будинку вчителя. Перед зовнішньою загрозою і небезпекою бути знищеними як клас вони вирішили знову згуртуватися, щоб дати відсіч антиукраїнським силам. Нагадаємо, що КУІ виник із розширеного засідання Спілки письменників України восени 1995 року, коли з приходом Леоніда Кучми до влади українські інтелігенти зрозуміли, що час згуртовуватися проти згортання державницьких інтересів в Україні.

Як і очікувалося, на запропонованому ООН референдумі стосовно об'єднання Кіпру та одночасного вступу до ЄС обох його частин цими вихiдними мешканці грецької половини сказали «ні». Проти запропонованого Генсеком ООН Кофі Аннаном плану об'єднання роздiленого впродовж останніх 30 років острова висловилися 75,8 відсотка греків-кіпріотів.

У неділю в Австрії відбулися парламентські вибори. За найвищу державну посаду на батьківщині вальсів та найкращої в світі кави змагалися міністр закордонних справ, 55-річна Беніта Ферреро-Вальднер з правлячої Австрійської народної партії та висуванець опозиційних соціал-демократів, колишній голова Національної Ради (нижньої палати парламенту), 65-річний Хайнц Фішер. Теперішній голова держави Томас Клестіль закінчує свою другу шестирічну каденцію і не має права обиратися втретє. Хоча президент в Австрії обирається шляхом всенародного голосування, але він має обмежені, швидше церемоніальні повноваження. Та все ж цього разу перед шістьма мільйонами виборців країни вимальовувалася виразна виборча інтрига. У разі перемоги Ферреро-Вальднер уперше в історії Австрії президентом стала б жінка, бо останньою представницею прекрасної статі, яка правила Австрією (Австро-Угорщиною), була імператриця Марія Терезія. У разі перемоги Фішера вперше за останні 18 років у президентське крісло сів би представник лівої опозиційної партії.

XV студентський кінофестиваль «Пролог», що відбудеться з 25 по 29 квітня у Будинку кіно, на честь свого ювілею та 100-річчя від дня заснування Київського державного університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого, вийшов на значно серйозніший — у порівнянні з минулими роками — організаційний рівень. Як завжди, фестиваль передбачає змагання студентів міжнародних кіношкіл до традиційних учасників конкурсу — Києва, Москви, Мінська і польського Лодзя — цього разу приєдналися Санкт-Петербург і Харків. Театральний інститут, постійний організатор «Прологу», представить на розгляд журі 11 кінострічок та 24 відеороботи. До речі, склад журі вирізняється особливою зірковістю: Ольга Кирилюк (звукорежисер уже майже культового «Мамая»), Андрій Курков (драматург), Володимир Тевельов (режисер, актор із добре знаних «Гардемаринів, уперед!»). Справжньою несподіванкою можна вважати присутність у журі Віктора Придувалова — режисера відеокліпів багатьох українських команд: Mad Heads, «Танок на майдані Конго», «Квадраджессіма», «Океан Єльзи», «Грін Грей». І як заявив сам Придувалов, він не уявляє, яким буде основний критерій оцінювання конкурсних робіт, але переконаний, що в кожного з членів журі буде свій суб'єктивний погляд.