Останні кілька тижнів XXI чемпіонат України з футболу все більше нагадує перевернутий донизу бенгальський вогонь. Зазвичай саме чемпіонська гонка супроводжується іскристими барвами. Проте ситуація на верхівці турнірної таблиці більше нагадує холодний держак — усе завмерло в очікуванні «золотого матчу». Натомість у підвалах залікового протоколу все кипить і вибухає. Там одразу три команди — «Карпати», «Оболонь» та «Олександрія», що мають рівні шанси на пониження в класі, ведуть відчайдушну боротьбу за порятунок. Та й «Зоря» ще остаточно не вирішила своє першочергове завдання.

Зазвичай, вважається, що участь у вирішальному протистоянні міжнародного турніру двох команд з однієї країни — не найкращий варіант. В окремих оргструктурах для уникнення такої ситуації команди–співвітчизниці зводять у півфіналі. Натомість в УЄФА до «національних» фіналів ставляться спокійно. Більше того, варіант зустрічі в битві за Кубок чемпіонів двох іспанських клубів, «Реалу» та «Барселони», у Європейській футбольній асоціації вважають найкращим і найприбутковішим закінченням нинішньої Суперліги.

Коли Міжнародний олімпійський комітет урізав фехтувальну програму Лондонських ігор, викинувши на узбіччя командні змагання із жіночої шаблі, в Україні дехто заплакав. Напевно, Жак Рогге і Ко вирішили, що Ользі Харлан, Олені Хомровій, Галині Пундик та Ользі Жовнір вистачить і одного олімпійського «золота». «Ми були в розпачі, коли дізналися про таке рішення МОК. Шкода, адже в нас сильна команда, та й вік чудовий», — із сумом в голосі ділиться з «УМ» емоціями олімпійська чемпіонка Пекіна–2008 Олена Хомрова. У наступному місяці їй буде 25. Повернення на олімпійські доріжки жіночих команд шаблісток очікується в 2016 році в Ріо–де–Жанейро, і, за словами Олени, дівчата горять бажанням виступити в Бразилії. А поки «підтримують форму» на чемпіонатах світу, щороку піднімаючись на п’єдестал пошани. Щоправда, «срібло» ЧС–2012, який відбувся минулих вихідних у Києві, наша збірна розцінює радше як поразку. Ще б пак, наша планка — «золота».

Через епідемію грипу, яка підкосила весь склад української збірної важкоатлетів, на чемпіонаті Європи в Анталії нашу державу представляв лише один штангіст — Сергій Тагіров. Представник Дніпродзержинська готувався до змагань не на олімпійській базі в Кончі–Заспі, де розгулявся вірус, тож зміг уникнути зарази. І в Анталії здобув «малу бронзу» в ривку.

Після скандальної перемоги «Шахтаря» над «Динамо» на горизонті замаячив «золотий матч». Для того, аби 13 травня відбувся «понаднормовий» поєдинок українських флагманів, їм потрібно без втрат пройти заключну частину турнірної дистанції. Проб­лем із набором очок у «гірників» та динамівців виникнути вочевидь не повинно. Як у самих клубах, так і в середовищі уболівальників надто сильно прагнуть побачити ще одне «класико» у виконанні грандів, яке, власне, і встановить остаточну «справедливість» у їхніх стосунках цього сезону. Хоча в Києві та Донецьку сплять і бачать, як хтось із суперників відбере очки у претендента на чемпіонство. Ну а раптом...

Після того як на стадії 1/8 фіналу з боротьби за Кубок України вибули «Динамо», «Металіст» та «Дніпро», єдиним фаворитом турніру залишився донецький «Шахтар», якому ледь не достроково дехто хотів вручити трофей. Власне, ранній виліт із турніру більшості грандів суттєво понизив рейтинг нинішнього розіграшу серед уболівальників, зате серйозно простимулював бажання клубів–середняків боротися за путівку до вирішального матчу 6 травня. Участь у фінальному двобої гарантує команді єврокубкову осінь у Лізі Європи — адже ніхто не сумнівається, що другим фіналістом Кубка України–2011/12 стане «Шахтар», який наступного сезону гратиме в Лізі чемпіонів.

Вилучивши Дениса Гармаша на 41–й хвилині матчу «Шахтар» — «Динамо», арбітр із Сімферополя Юрій Вакс розворушив «осине гніздо», з якого в усіх напрямках полетіли «оси»–звинувачення. І через чотири дні після поєдинку грандів інформаційний простір ніяк не охолоне від різких заяв. Найприкріше, що «жалити» один одного почали гравці збірної України, яким уже незабаром доведеться діяти в одній упряжці на Євро–2012.

За підсумками двох попередніх чемпіонатів світу наші важкоатлети здобули максимальну кількість ліцензій на лондонські Ігри–2012. Щоправда, перепустки не іменні, тож формуванням остаточного складу олімпійців наставники чоловічої та жіночої збірних — Петро Алаєв та Денис Готфрід — перейматимуться практично до самого старту Олімпіади.