Звернення до співвітчизників «у зв’язку зі спробою парламентської коаліції загострити ситуацію в нашій країні» Президент вважає своїм обов’язком. У перших же фразах свого телевиступу Віктор Ющенко назвав нелегітимне засідання народних депутатів V скликання «театром», за яким не можна спостерігати мовчки. А також «авантюрою відомих вам хитромудрих товаришів».

За кілька днів до Першовересня керівники освітніх закладів та відомчих установ області змушені констатувати «не таку» роль держави у підготовці до нового навчального року. На капремонти шкіл виділено близько 20 мільйонів бюджетних гривень? Так це ж включного з казною області й Запоріжжя. Без цього не задіяти газові котельні у кількох школах Запорізького району, не відремонтували б школу в селі Трудове Новомиколаївського району, не перевели б на газ котельні декількох шкіл у Кам’янсько­Дніпровському районі...

На черговій координаційній нараді керівників правоохоронних органів, що відбулася учора на Різницькій, багатьом було некомфортно. Причина — присутність на нараді Президента Віктора Ющенка, який, перш ніж презентувати власні антикорупційні ініціативи, піддав жорсткій критиці неефективну роботу силовиків із боротьби з цим явищем. Займатися звичним окозамилюванням та «бити цифірью» окремим керівникам силових структур не вдалося: Верховний Головнокомандувач одразу наголошував на конкретних проблемах i вимагав звітів, скоординованих дій із захисту прав українських громадян, працювати на закон та бути поза політикою.

Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно».

Поки Партія регіонів вустами Раїси Богатирьової висловлює сподівання на те, що в новообраній Верховній Раді знову відродиться коаліція з ПР, комуністів та Соцпартії, у лідера КПУ Петра Симоненка з цього приводу інша думка. Лідер «червоних» переконаний, що до парламенту шостого скликання пройде лише одна ліва сила — звісно, Комуністична партія України. «Це думка учених, і всі соціологічні центри це підтверджують», — зауважив Симоненко в ефірі одного з кримських телеканалів.

Катастрофічна нестача сміттєзвалищ на Київщині — питання давно відоме і болюче. Більшість із них у плачевному стані, відтак куди вивозити сміття, доводиться вирішувати фірмам, інколи шляхом порушення екологічного законодавства, на власний розсуд. А що коли власники сміттєзвалища відмовляються давати дозвіл на вивантаження сміття у яму навіть за гроші, посилаючись на те, що вона вже не придатна для використання? Куди в такий момент діваються відходи? В подібних випадках вони, зазвичай, осідають десь у найближчій лісовій зоні.

Позавчора ввечері по бульвару Лесі Українки розносилися звуки фанатських дудок. Дивно, адже футбольний матч за участі «Динамо» мав відбутися лише за добу. Як виявилося, сигнальні інструменти з відразливим звуком використали пікетувальники Центральної виборчої комісії. Група людей числом близько півсотні з жовтими прапорами з написом «Пора» таким чином «тиснули» на ЦВК, аби та зареєструвала цю саму Громадянську партію «Пора» учасником виборів. І, хоч як дивно, Центрвиборчком уже поночі на своєму засіданні таки ухвалив рішення про реєстрацію кандидатів у депутати від ГП «Пора» (лідер — Ярослав Годунок).

Проголошення Акту Незалежності 24 серпня 1991 року громадський діяч Михайло Бунь, свого часу ув'язнений за зв'язки з УПА, сприйняв не як «несподіванку», а як закономірність. Адже мільйони його попередників, сучасників і послідовників віддали за свободу і державність свого народу свої кращі роки, а то й життя. Пан Михайло за свої понівечені в «соцтаборі» роки не шкодує, і в нинішній політичній ситуації радить не розчаровуватися, а довершити справу звільнення. Тиждень тому, 22 серпня, Михайлові Буню виповнилося 75 років. Наша з ним розмова — про його власну дорогу до свободи як частину шляху нації.

Громадянська партія «Пора», складається враження, роздвоїлася. Владислав Каськів, який був чи є її лідером, від імені цієї політичної сили підписав документ, згідно з яким «Пора» іде на дострокові парламентські вибори у складі пропрезидентського блоку «Наша Україна — Народна самооборона». Натомість давній соратник Ярослав Годунок заперечує легітимність такого підпису і має намір боротися за те, щоб ЦВК зареєструвала «Пору» як окремий виборчий суб'єкт. Пікантності ситуації додає той факт, що ще недавно Годунок був близьким соратником у «Народній самообороні» Юрія Луценка, нинішнього першого номера «НУ-НаСа». За основною версією, «окрема» «Пора» покликана відтягнути на себе дещицю «помаранчевих» голосів на виборах 30 вересня.

Три вихідні дні з п'ятниці до понеділка окремі лідери політичних сил провели не у столиці, а в регіонах України. В кожного був свій окремий тур та своя агітаційна «замануха» для електорату. На мітингах, ринках, історичних місцях багато обіцяли, зобов'язувалися та пропонували нові ідеї розвитку країни. Не обійшлося без ексцесів. Так, у місті Ромни ще напередоднi, у четвер, три десятки молодиків-кікбоксерів намагалися зірвати виступ одного з лідерів блоку «Наша Україна — Народна самооборона» В'ячеслава Кириленка, але охоронцям таки вдалося відтіснити їх від сцени. А як відбувалася святкова агітація в інших містах i селах?