У цьому світі немає нічого буденнішого, ніж розвал правлячої демократичної коаліції. Принаймні така картина вимальовувалася з вікон сьомого поверху урядового будинку, на якому розташовані кабінет Прем’єр–міністра та зала засідань Кабміну. Події у Верховній Раді вчора обговорювали таксисти та чергові метрополітену. Але тільки не очільниця Кабінету Міністрів, проводячи перше засідання після розвалу коаліції. Під час своєї короткої промови Юлія Тимошенко жодного разу не вимовила слів «коаліція» та «розвал», заміняючи їх евфемізмами на кшталт «політичні кризи», «кризові явища», «це».

Учора в парламенті очікували рутинної роботи, але з самого ранку з’явився неабиякий привід для пожвавлення — Голова Верховної Ради Арсеній Яценюк заявив про свою відставку. Звертаючись до народних депутатів, він сказав, що у відомчій газеті «Урядовий кур’єр» надруковано повідомлення про припинення діяльності коаліції, тому «юридично ця процедура завершена». Але не завершена політично. «Я приходив виключно під демократичними цінностями та ідеалами, — розпочав «політичну» процедуру розпаду Яценюк. — У владу треба заходити гідно і виходити з неї також гідно. Саме тому я оголошую про свою відставку як Голова Верховної Ради».
Спікер направив свою заяву до Регламентного комітету ВР. Арсеній Яценюк виконуватиме свої обов’язки, допоки парламент не проголосує за задоволення цієї заяви.

— Валерію Григоровичу, як ви оцінюєте заяву Арсенія Яценюка про свою відставку з посади Голови Верховної Ради?

— Я вважаю, що його вчинок зрозумілий і правильний. Якщо йдеться про те, що коаліція припинила своє існування, а свого часу саме коаліція підтримала висування Яценюка, — то він має право на такий крок. Водночас, хочу нагадати, що він продовжуватиме виконувати свої функції. Бо сьогодні головне не паралізувати роботу парламенту. Треба пройти весь шлях до заміни фігури спікера, не створивши вакууму.

Ситуація, яка склалася у Грузії, хвилює увесь цивілізований світ. Тож не дивно, що саме події на Кавказі стали основною темою телефонної розмови президентів України Віктора Ющенка та Сполучених Штатів Америки Джорджа Буша. Глави держав поділилися думками щодо актуальних питань співробітництва між Україною та США, але основною темою розмови став усе ж грузино–російський конфлікт.

Чорноморському флоту Російської Федерації, який базується у Криму, начхати на закони України. І вимоги держави, на території якої розташовуються кораблі російських ВМФ, у Генштабі збройних сил Росії вважають «нелегітимними».

«Росія заздалегідь готувалася до вторгнення, вона побудувала всю відповідну для цього інфраструктуру», — заявив президент Грузії Михаїл Саакашвілі в інтерв’ю газеті «Коммєрсант–Україна». Техніка воєнної операції проти Грузії, на думку Саакашвілі, — «створити як мінімум два анклави, повністю очищені від грузинів, а також буферну зону навколо цих анклавів... ну і ще економічно подавити Грузію й повалити уряд». За його словами, Грузія «отримала цю доктрину з розвідувальних джерел своїх партнерів за пару місяців до початку цієї операції». «У нас не було точних цифр, але контури того, чого добивається Росія, в нас були», — розповідає грузинський президент. Результат конфлікту — «третина території Грузії окупована».

З огляду на військову агресію Росії проти Грузії Україна готова до будь–якого розвитку подій. Очевидно, саме це прагнув продемонструвати заступник начальника Генштабу Збройних сил України генерал–лейтенант Ігор Романенко, коли вчора влаштував показову перевірку готовності частин Повітряних сил ЗСУ до охорони повітряного простору держави. Як повідомляє агенція УНІАН, Романенко зокрема відвідав зенітно–ракетну бригаду, яка дислокується в селі Калинів Васильківського району на Київщині.

Учора у Володимирському кафедральному соборі Києва патріарх УПЦ КП Філарет відправив молебень про мир у Грузії.

У середу голова Всесвітнього конгресу російськомовного єврейства Борис Шпігель заявив, що потрібен «міжнародний трибунал, який дав би об’єктивну оцінку діям грузинського керівництва стосовно мирного населення Південної Осетії». Шпігель, який здобув капітал в аптечному бізнесі, не приховує, що ідея «суду над Грузією» — не єврейська, Конгрес лише підтримує таку пропозицію. Чия то пропозиція, можна здогадатися, порівнявши текст заяви Шпігеля, оприлюднений на сайті Grani.ru, з текстами офіційних російських ЗМІ. Шпігель, російський сенатор, засуджує Грузію від імені «усього російськомовного єврейства». Утім чи має він на це право? «УМ» спробувала дізнатися про це у представника ВКРЄ в Україні — нардепа з фракції БЮТ Олександра Фельдмана, який у лютому цього року організовував у Києві установчі збори Парламентського клубу ВКРЄ. На жаль, з Олександром Борисовичем зв’язатися не вдалося. Натомість на запитання «УМ» відповів відомий єврейський публіцист, головний редактор інтернет–газети «Мы здесь» (Єрусалим — Нью–Йорк) Леонід Школьник.

Народний депутат від «НУНС» Володимир Стре­тович звертає увагу на активізацію «паспортизації» Росією мешканців Севастополя та загалом Криму. За словами народного обранця, у таємний і незаконний спосіб (українське законодавство забороняє подвійне громадянство) на півострові розовсюджуються паспорти громадян РФ. Нині вже «паспортизовано» близько 200 тисяч мешканців, ще 300 тисяч чекають на паспорт із двоголовими орлами. Інформація про можливість отримання російського громадянства розповсюджується в бізнес–колах автономії, серед співробітників різноманітних організацій, родичів і друзів.