Щонайменше п’ятьом мешканцям Кременчука доведеться відповідати за скоєння безпрецедентного за тривалістю злочину: протягом кількох років вони «доїли» наповнені пальним залізничні цистерни, які вивозили з тамтешнього нафтопереробного заводу. Як повідомив на позавчорашній прес–конференції в Полтаві начальник обласної міліції Михайло Цимбалюк, чотирьох зловмисників заарештували, ще один перебуває на підписці про невиїзд.
Спершу в понеділок у приміщенні пральні обласної клінічної інфекційної лікарні розірвало барабанну центрифугу промислової пральної машини. Велетенські «осколки» влучили у двох прачок. Тяжкі травми живота та численні переломи кінцівок однієї з них, 49–річної мешканки приміського села, виявилися несумісними з життям. А її молодшу, 36–річну, колегу доправили в хірургічне відділення лікарні у тяжкому стані.
Співробітники міліції завершили розслідування досить «гучної» для Полтави кримінальної справи, де фігурує подружжя любителів... котятини. «УМ» уже повідомляла про затримання в останні дні минулого року напівбомжацького вигляду «солодкої парочки», в сумках якої правоохоронці виявили трьох задушених мурчиків. Ще тоді 51–річний чолов’яга, якого і раніше засуджували за скоєння злочинів, та його співмешканка навіть не приховували, що в їхньому невибагливому сімейному раціоні регулярно з’являлося м’ясо чиїхось домашніх улюбленців. Про це свідчили і залишки дикунських трапез у помешканні.
Надто своєрідним «подарунком» до 120ї річниці з дня народження видатного педагога Антона Макаренка, яку відзначатимемо завтра, стала звістка про зникнення з «іменного» педагогічномеморіального музею в Кременчуці багатьох цінних речей. Під час інвентаризації та ревізії, пов’язаних із потребою передати згаданий музей із міської власності в комунальну, тут недорахувалися двох золотих кришок до кишенькового годинника, яким Антона Семеновича нагородили за роботу в трудовій комуні імені Дзержинського під Харковом. А також його «колонійської» папки з металевою табличкою, срібної монети, фотокарток, листівок та інших особистих речей класика вітчизняної педагогіки і літератури.
Подвійна чи навіть потрійна бухгалтерія головного «речника» так званого другого з’їзду депутатів усіх рівнів у Сіверськодонецьку Вадима Колесніченка була помітна навіть неозброєним оком. Серед ініціаторів сьогоднішнього зібрання цей нардеп–«регіонал» нарахував аж «вісім областей». Земляки–полтавці були неабияк обурені, коли з’ясувалося: до вісімки бажаючих продублювати сумнозвісний шабаш політичних авантюристів «регіонали» зарахували і Полтавщину. Чому?
Ось уже десять років поспіль студенти Полтавського базового медичного училища уникають вимушених зимових канікул, зумовлених «грипозним» карантином. І це тоді, коли для «сусідів» навчального закладу — шкіл, технікумів, університетів, так само розміщених у центрі міста, — прикрі перерви в навчальному процесі стали не менш звичними, ніж прихід самої зими. Майбутні медики постійно практикуються в лікарнях, де концентрація хворих особливо велика, але якось примудряються не підхоплювати від пацієнтів грипу та застуди.
Через тиждень політрада «Народного союзу «Наша Україна» збереться на засідання, аби обговорити останні проблеми в партії. 1 березня «нашоукраїнці» розглянуть політичну ситуацію і приймуть заяву з приводу виходу з партії сімох політиків. Рішення провести засідання напередодні прийняла президія НСНУ.
Воістину історичне рішення днями прийняли депутати Шишацької селищної ради: частину вулиці Леніна перейменувати на майдан Кирила Осьмака. Причому йдеться саме про той відрізок згаданої вулиці, що охоплює «пуповину» селища–райцентру з розташованими на ній цитаделями місцевої влади та типовим пам’ятником пролетарському вождю на повен зріст. У такий спосіб на Полтавщині вперше «звільнили» центр населеного пункту від іменного символа тоталітарної комуністичної доби на користь земляка, який був не просто українським патріотом, а однією зі знакових постатей нашого визвольного руху й близьким сподвижником його провідників — Шухевича і Бандери.
Звістка про те, що наприкінці минулого року продали найпомітніший і «найсмачніший» полтавський довгобуд — бізнес–центр із готелем на 45 місць — була бажаною і більш ніж очікуваною для багатьох. Хіба може не тішити те, що унікальна споруда в історичному центрі міста нарешті позбудеться образливих ярликів на кшталт «замку Дракули» (саме так охрестили її за багаторічну жахаючу порожнечу молоді «неформали»), а новий ефективний власник–господар таки добудує це суперелітне гніздечко й вдихне в нього життя? Та ще й напередодні «гарячого» літа 2009 року, коли з нагоди 300–річчя Полтавської битви місто планує відвідати чимало поважних гостей з–за кордону.
Позавчора вранці в одній з кімнат гуртожитку №1 Полтавського національного технічного університету було виявлено бездиханне тіло двадцятирічного студента цього вузу. Він помер від отруєння чадним газом. Фахівці–вогнеборці констатували факт «довгограючої» нічної пожежі у згаданій кімнаті: на ліжку жертви фактично зотліли матрац і постільна білизна...
